Заступника голови асоціації ветеранів Косова відправили на суд до Гааги

Заступника голови Асоціації ветеранів війни Косова Насіма Харадіная перевезли до Нідерландів для участі в трибуналі з воєнних злочинів, повідомила Спеціалізована судова палата Косова 26 вересня.

Згідно з ордером на арешт, Харадіная підозрюють у залякуванні свідків, помсті та порушенні таємниці судового процесу через оприлюднення конфіденційних даних, в тому числі імен свідків.

Палата повідомила, що перша поява Харадіная в суді Гааги буде анонсована «належним чином».

Читайте також: Прем’єр-міністр Косова вітає ідею назвати на честь Трампа спірне озеро на кордоні з Сербією

Насіма Харадіная заарештували 25 вересня у районі Пейтон, що в передмісті Приштини. Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, перед арештом Харадінай заявив журналістам, що не визнає Спеціалізовану палату та Спеціалізований офіс прокурора (СОП).

За заявою СОП, «операційну та логістичну підтримку» арешту Харадіная надали Місія з верховенства права в Косові та косовська поліція.

Напередодні до Гааги відправили заарештованого голову Асоціації ветеранів війни Косова Хюсні Ґуджаті.

Спеціалізована палата в справах Косова в Гаазі розслідує воєнні злочини, здійснені в Косові під час війни місцевих сепаратистів за незалежність від Сербії у 1998-1999 роках.

your ad here

Експрем’єр Японії назвав анексію Криму однією з причин непідписання мирної угоди з Росією

Росія та Японія не підписали мирну угоду в тому числі через анексію Криму – про це колишній прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо повідомив у матеріалі видання Nikkei.

За словами Абе, під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним в грудні 2016 року він відчув, що Путін готовий активно домагатися вирішення територіальної суперечки з Японією. Найближе до врегулювання, вважає він, обидві країни були в період до зустрічі в листопаді 2018 року в Сингапурі.

«Було розуміння, що ми нарешті наближаємося до переговорів про укладення угоди», – сказав Абе. Він додав: у певний момент очікував, що матиме повідомити про це рішення народу та розпустити нижню палату парламенту для проведення позачергових виборів.

Читайте також: Йосіхіде Суга став новим прем’єр-міністром Японії

«Але зрештою угода так і не була підписана. Абе цитує зовнішні фактори, а саме – дедалі більш напружені відносини між Вашингтоном і Москвою після анексії Росією Криму», – пише видання на основі інтерв’ю з японським політиком.

Японія багато років оскаржує приналежність чотирьох островів Курильської гряди – Ітурупа, Шикотану, Кунаширу і Хабомаї. Вони були окуповані СРСР наприкінці Другої світової війни. Через територіальні суперечки Росія і Японія досі не підписали мирний договір. У листопаді минулого року після зустрічі японського прем’єра Сіндзо Абе і російського президента Володимира Путіна стало відомо, що Японія готова повернутися до декларації щодо островів 1956 року. У ній СРСР погоджувався передати Японії Хабомаї та Шикотан після підписання мирного договору.

У січні 2020 року в Москві відбувся черговий раунд переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе. Після переговорів Кремль заявив, що «поки не фіксує будь-яких змін в позиції Японії».

your ad here

Протести проти карантину в Лондоні: постраждали дев’ять поліцейських і троє учасників

У сентрі Лондона 26 вересня знову пройшла акція протесту проти антикоронавірусних обмежень. Акція зібрала на Трафальгарській площі кілька тисяч людей, передають британські медіа.

Учасники протесту, що скандували «Свободи», «Ми не погоджуємося», вступили в сутички з поліцією, яка вимагала від них розійтися. Причиною було те, що противники антиепідемічних заходів їх не дотримувалися: не зберігали соціальну дистанцію та не носили захисних масок.

Читайте також: «Не знаю нікого, хто б захворів на коронавірус»: як говорити з людьми, які не вірять в загрозу COVID-19

Натовп кидав у поліцейських пляшки. За інформацією лондонської поліції, через сутички постраждали дев’ятеро офіцерів і троє протестувальників. Відомо наразі про 16 затриманих.

Протести прокоментував мер Лондона Садік Кхан, назвавши їх «неприйнятними». Він закликав протестувальників розійтися.

«Ви ставите під загрозу безпеку нашого міста. Насильство проти офіцерів не толеруватиметься, а порушники відчують на собі всю силу закону», – написав Кхан у своєму твітері.

Днями прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив про посилення карантинних заходів через зростання кількості хворих на COVID-19 у країні.

Аналогічні протести відбулися в Лондоні минулої суботи, тоді затримали 32 протестувальника, більше десятка поліцейських були травмовані.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Великій Британії на коронавірусну хворобу захворіли 421 816 людей, з них 42 060 померли. Показники захворюваності, що знизилися влітку, почали знову зростати у вересні.

your ad here

У МЗС розповіли деталі щодо платформи з деокупації Криму

Платформа з деокупації Криму об’єднуватиме всі заходи, які стосуються Криму, на різних рівнях. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реаліі розповіла перша заступниці голови Міністерства закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Мета Кримської платформи – це винесення теми Криму на найвищий міжнародний, політичний рівень. Ця платформа буде охоплювати кілька рівнів. Найвищий – це лідери держав, для яких ми готуємо Кримський саміт. Зараз важко говорити, чи можна буде його провести фізично (через пандемію COVID-19 – ред.)», – сказала Джеппар.

За її словами, МЗС планує провести саміт 26 лютого, в День опору Криму російської окупації.

Читайте також: Експрем’єр Японії назвав анексію Криму однією з причин непідписання мирної угоди з Росією

«Наступний рівень – це міністри закордонних справ і міністри оборони. Під цей рівень ми будемо підтягувати різні заходи в рамках НАТО, ЄС, ООН, ОБСЄ, Ради Європи. Це буде екосистема заходів протягом року і це повинні бути системні речі», – каже заступниця міністра.

Напередодні Еміне Джеппар повідомила, що Україна планує запросити Росію до участі в міжнародній платформі з деокупації Криму, але надії на те, що Кремль погодиться, небагато.

 

your ad here

US Imposes Curbs on Exports by China’s Top Chipmaker SMIC

SHANGHAI/WASHINGTON — The United States government has imposed restrictions on exports to China’s biggest silicon chip maker after concluding there is an “unacceptable risk” that equipment supplied to it could be used for military purposes.
 
Suppliers of certain equipment to Semiconductor Manufacturing International Corporation (SMIC) will now have to apply for individual export licenses, according to a letter from the Commerce Department dated Friday and seen by Reuters.
 
SMIC becomes the second leading Chinese technology company to face U.S. trade curbs after telecoms giant Huawei Technologies, whose access to high-end chips has been curtailed by its addition to a so-called entity list.
 
The Pentagon said earlier this month that it was weighing blacklisting SMIC, which the U.S. authorities have identified as a threat due to an alleged “fusion” of civilian and military technologies.
 
Asked for comment, SMIC said it had not received any official notice of the restrictions and said it has no ties with the Chinese military.
 
“SMIC reiterates that it manufactures semiconductors and provides services solely for civilian and commercial end-users and end-uses,” SMIC said.
 
“The Company has no relationship with the Chinese military and does not manufacture for any military end-users or end-uses.”
 
The Commerce Department declined on Saturday to comment specifically on SMIC, but said its Bureau of Industry and security was “constantly monitoring and assessing any potential threats to U.S. national security and foreign policy interests.”
 

your ad here

«Жіночий марш» у Мінську знову завершився затриманнями

Жителі Мінська назвали суботній марш «народною інавгурацією» лідерки опозиції Світлани Тихановської

your ad here

Роугані назвав «дикістю» запровадження нових санкції США

Президент Ірану Хасан Роугані розкритикував санкції, які Сполучені Штати запровадили проти цієї країни. У телевізійному виступі 26 вересня голова близькосхідної держави назвав дії Вашингтона «дикістю».

«Своїми нелегальними та нелюдськими санкціями та терористичними діями американці завдали шкоди на 150 мільярдів народу Ірану», – сказав Роугані.

За його словами, санкції завадили країні закупити ліки та харчі. Ці гуманітарні товари теоретично підпадають під винятки з санкцій США, проте багато компаній бояться порушити правила та уникають транзакцій з Тегераном.

«Ми ще не бачили дикості таких масштабів. Правильна адреса винних в усіх злочинах та тиску на любий іранський народ – Вашинтон, округ Колумбія, Білий дім», – заявив президент Роугані.

Читайте також: Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Він також згадав державного секретаря США і послідовного критика Ірану Майка Помпео, назвавши його «міністром злочинів».

Новий пакет санкцій був анонсований 21 вересня. Він спрямований на людей та компанії, причетних до діяльності Ірану в ядерній галузі, а також програмах із розробки ракет та звичайної зброї. Це частина стратегії наступу адміністрації Дональда Трампа в рамках «відкату» ядерної угоди 2015 року, яка дозволяла послаблення санкцій.

Крім того, Вашингтон запровадив додаткові санкції 24 вересня, додавши до «чорного списку» суддів та інституції, причетні до порушення прав людини, в тому числі – страти спортсмена Навіда Афкарі.

Державний секретар США Майк Помпео 21 вересня заявив, що Вашингтон має намір і надалі чинити «максимальний тиск», аби змусити Іран перейти до «всеосяжних переговорів щодо злочинної поведінки режиму».

your ad here

BBC вибачилася за публікацію мапи України без Криму

Британська загальнонаціональна телерадіомовна організація BBC вибачилася за публікацію неточної карти України в новині про катастрофу в Харківській області літака Ан-26.

При цьому мовець не уточнив, що неточність полягала у тому, що анексований Росією Крим не був позначений територією України. Крім того, була використана транслітерація назви Києва з російської – Kiev замість Kyiv. 

«Попередня версія цієї історії містила мапу, що була неточною. Ми приносимо вибачення за помилку», – йдеться в доповненні до матеріалу.

Раніше на помилку звернуло увагу посольство України у Великій Британії.

«Важко повірити власним очам. Сподіваємося, це була звичайна помилка, яка буе виправлена в найкоротший час», – написали в дипломатичному представництві.

Незабаром редактори BBC видалили зображення мапи без Криму.

У серпні фінська телекомпанія Yle оприлюднила заяву про помилку в своїй публікації, де Кримський півострів був позначений таким же кольором, як і територія Росії. 

Схожі інциденти, коли видання публікують карту, де Крим позначений як частина Росії, стаються регулярно. Українські дипломати звертаються до видань із вимогою виправити помилку.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

your ad here