Податковий кодекс знову змінюють чи називають корекцію окремих цифр гучним словом «реформа»

податковий кодекс

Податковий кодекс знову змінять: у тому, що це таки потрібно робити, не має сумнівів ніхто з експертів, але чи можна назвати корекцію окремих цифр гучним словом «реформа» – з цим згодні не всі. Реформу зараз пишуть у Мінфіні, реформу пишуть і в парламентському комітеті з податкової політики. Причому і там, і там це роблять люди з команди президента, концепцій – дві, і вони радикально відрізняються одна від одної.

Мінфін хоче ухвалити зміни разом з бюджетом-2016, тобто «під ялинку» – щоб бюджет запрацював уже на новій податковій базі. Але всі пропозиції від відомства Наталії Яресько ще не оформлені у законопроект, вони існують тільки у формі концепції. Водночас, другий проект, який розробляється під керівництвом народного депутата від «Блоку Порошенка» Ніни Южаніної, уже внесений у парламент. Причому президент, незважаючи на те, що Наталя Яресько – представник його команди, підтримував діяльність саме цієї робочої групи.

Концепція Міністерства фінансів пропонує звести всі податки до однієї ставки – 20%. Тобто ПДВ, єдиний соціальний внесок, податок на прибуток і податок з доходів фізосіб, за пропозицією Мінфіну, мають становити по 20%. Зараз ставки є прогресивними: ЄСВ коливався від 2 до 49%, податок на прибуток від 0 до 20%, ПДФО – до 30%. Тобто для деяких зборів у концепції Мінфіну виходить зниження навантаження, для деяких – підвищення.

«Я знаю, що низькі податки – це найкраща річ для всіх завжди, – сказала цього тижня Наталія Яресько на зустрічі в Українсько-американській бізнес-раді, – і якби я вас зараз спитала, які найкращі податки, ви б усі сказали – нуль! Я розумію це. Але в той же час, ми маємо функціонувати як держава, і ми повинні знайти баланс між нулем і тим, що ми нині маємо».

Реформа від Ніни Южаніної значно ліберальніша – дехто з експертів критикує, що аж занадто. Там пропонується зниження за всіма статтями: ПДВ до 15%, ПДФО до 10% (до цього була диференційована ставка 15/20%), податок на прибуток з 18 до 15%, ЄСВ до 20%. Головні претензії до законопроекту Южаніної – що він робить велику дірку в бюджеті.

Колишній міністр економіки України Сергій Терьохін не вітає жоден із проектів. Він вважає, що прогресивну ставку не можна забирати, в залежності від доходу вона повинна коливатись, а не бути однаковою для тих, хто має маленьких дохід і великий. Також за такого варіанту зросте ПДВ на ліки, з’явиться ПДВ на деякі комунпослуги, які зараз цим податком не обкладаються. Щодо проекту Южаніної – Терьохін не бачить там особливої лібералізації, зокрема через пропозицію оподатковувати мінімальну зарплатню.

«Сьогодні якщо заробітна плата є меншою або дорівнює мінімальній заробітній платі, то вона не оподатковується. Южаніна сказала, що більшість роботодавців ставить мінімальну зарплату, а решту дає в конвертах – і для того, щоб хоч щось зібрати з цих заробітних плат, необхідно з першої копійки нараховувати податок. Але у нас вперше мінімальна заробітна плата не відповідає прожитковому мінімуму, вона на 60% менша. Тепер, якщо її будуть оподатковувати, вона буде «брудною», а на руки – ще менше», – аргументує Терьохін.

Також як недоліки проекту Ніни Южаніної Терьохін називає скасування пільг із ПДВ для цілого списку товарів, таких як дитяче харчування чи обладнання для інвалідів, у той час, коли надаються акцизні пільги для імпортерів з початком дії зони вільної торгівлі з ЄС.

Водночас старший економіст Володимир Дубровський підтримує проект парламентського комітету, поданий Ніною Южаніною – каже, там зібрана більшість пропозиції громадського сектору, тоді як зміни, пропоновані Міністерством фінансів, точкові й податкову систему не змінюють.

«Пропозиції від Мінфіну – це не є реформа, це антиреформа в частині спрощеної системи, бо спрощену систему пропонується протягом кількох років фактично знищити, більшу її частину, – зазначає Володимир Дубровський. – А що стосується всього іншого, то це косметичні зміни. Я нагадую, що найбільш радикальна зміна з тих, які пропонуються, – це зниження ЄСВ до 20%, але воно вже закладене у чинне законодавство». Дубровський нагадує, що єдиний соціальний внесок з 2 січня 2016 року і так знизиться й становитиме 22%.

«Що стосується законопроекту Южаніної, то багато чого може дійсно зрушити з місця, якщо буде ухвалений цей закон. Але для того, щоб це не зруйнувало макроекономіку – це найбільш ґрунтовні закиди – треба скоротити витрати уряду, забрати ті статті, які пов’язані з розкраданням, запровадити більш ретельне адміністрування ПДВ і ввести податок на майно підприємств. У такому вигляді це була б дійсно повноцінна реформа», – зазначив економіст у коментарі.

«Єдине – з цього закону треба в другому читанні прибрати ті елементи наступу на спрощену систему, які до нього якимось чином потрапили», – додав він.

Викладач бізнес-школи Олексій Геращенко вважає, що за змін, пропонованих Мінфіном, «загальний фіскальний тиск щонайменше не зменшиться, відбудеться перерозподіл навантаження. Відсутність будь-якої реформи є кращим для бізнесу і громадян, ніж варіант Мінфіну», – вважає він. Проект Южаніної економіст називає «радикальним і ліберальним», але акцентує на тому, що в ньому не дається відповідь, чим покривати зменшення доходів.

Взагалі ж підприємці значно частіше скаржаться не на розмір податків, а на те, як їх збирають. І саме на змінах в адмініструванні щоразу наголошують фахівці з оподаткування.

У проекті Ніни Южаніної пропонується механізм розділення повноважень податкового інспектора й слідчого: інспектор стає службовцем, який тільки обслуговує сплату податку – контролювати він не може. Для контролю буде створена Служба фінансових розслідувань. Щодо ідей Мінфіну, то оскільки законопроект він ще не подав, а є тільки стисла презентація концепції, там інформація про це відсутня. Хоча, на переконання Наталії Яресько, зловживань при адмініструванні має стати менше хоча б тому, що не буде 90 різних ставок. Але Володимир Дубровський вважає, що проблема відносин платників і держави не вирішується у концепції, в тому вигляді, в якому зараз вона є.

До речі, у концепції податкової реформи від Міністерства фінансів як ресурси для компенсації втрат бюджету зазначено, зокрема, і таке: боротьба з контрабандою на митниці й конфіскація активів режиму Януковича. А це пункти, які напевне не залежать від самого лише Міністерства фінансів.

Правда України

БРІКС помирає і скоро від нього залишиться лише ІК

БРІКС

Термін БРІКС втратив сенс для інвестиційних стратегів і незабаром може стати синонімом слова «розвал» у лексиконі фінансистів. Першим доклав руку до розпаду цього об’єднання інвестбанк Goldman Sachs, оголосивши про закриття спеціалізованого фонду, який вкладав гроші в країни БРІК − Бразилію, Росію, Індію та Китай.

Інвестори протягом останніх п’яти років виводили гроші з цього фонду, внаслідок чого він зменшився у вісім разів. Останні надії на те, що БРІКС поверне свою інвестиційну привабливість, випарувалися цієї осені, після того як Росія і Бразилія загрузли в рецесії, Китай уповільнив зростання до мінімальних з 1990 року темпів, а економіка ПАР застопорилася.

Термін БРІК, який з 2010 року трансформувався в БРІКС, народився чотирнадцять років тому. Цей милозвучний акронім придумав інвестиційний гуру Goldman Sachs Джим О’Нілл, оголосивши про безпрецедентний економічний бум у найбільших економіках, що розвиваються. Ідея вкладати гроші не в одну країну, а в групу держав з потенціалом швидкого і стійкого зростання сподобалася тисячам інвесторів і залишалася популярною протягом десятка років.

Термін БРІКС перекочував з інвестиційної сфери в політичну − з 2011 року глави п’яти держав збираються на щорічні саміти з метою зміцнити п’ятисторонню співпрацю.

Однак ніщо не вічне. Станом на тепер чіткі перспективи сталого економічного розвитку збереглися тільки в однієї з п’яти країн БРІКС − в Індії. Китай теж продовжує звітувати про збереження високого і стабільного зростання, але достовірність цієї статистики викликає все більше сумнівів. Наприклад, аналітики вважають, що Китай зараз заходить на жорстку посадку, і його економічне зростання насправді становить 3%, а не 7%, як доповідає офіційна статистика, на подив швидка, яка до того ж підозріло точно збігається з планами уряду.

Буква «С», що позначає Південно-Африканську республіку (ПАР), п’ять років тому гармонійно виглядала у складі БРІКС, але зараз вона має непропорційно дрібний вигляд порівняно з Індією та Китаєм. Донедавна Райдужна країна вважалася флагманською економікою африканського континенту, але її імідж регіонального лідера зблід у квітні минулого року, після того як Нігерія перерахувала свій ВВП і перескочила ПАР у рейтингах світових економік − ВВП Нігерії ($568,5 млрд) виявився в 1,6 рази вищим, ніж у ПАР. Зараз, на тлі прискорення економік Африки нижче Сахари, ПАР з її 1,5%-вим зростанням схожа, швидше, на регіональні гальма, а не двигун.

Що буде далі з терміном БРІКС? Навряд чи настільки популярна абревіатура може зникнути з обороту. Ймовірно, її чекає доля терміна «азійські тигри», який спочатку три десятиліття чітко асоціювався з четвіркою: Південна Корея, Сінгапур, Гонконг і Тайвань, але після 1990 року його почали застосовувати до всіх інших країн Азії з високими темпами економічного розвитку. «Бріксом» тепер можна називати будь-яку невдалу спробу інвестиційних стратегів об’єднати країни в блок: створювали «економічний локомотив», а вийшов знову «брікс».

Спекулянти не дрімають і активно підшукують абревіатури на заміну БРІКС, здатні залучити ставки інвесторів. Одна з напівжартівливих, але цікавих ідей − JUNI − полягає в об’єднанні чотирьох економічно розвинених острівних держав: Японії (Japan), Британії (United Kingdom), Нової Зеландії (New Zealand) та Ірландії (Ireland). Ці країни, гіпотетично, можуть стати «тихими гаванями» для інвестицій, якщо фінансовий шторм обрушиться на всі континенти.

Більш серйозним аналогом БРІКС вважається об’єднання MINT (Мексика, Індонезія, Нігерія, Туреччина) − «найбільш густонаселені країни з економікою, що формується за межами БРІКС». Проте довіру до цього блоку в останні роки підриває Мексика, яка перейшла, всупереч прогнозам, на тихий хід.

На звання локомотива світового економічного зростання також претендують CIVETS (Колумбія, Індонезія, В’єтнам, Єгипет, Туреччина і ПАР), VISTA (В’єтнам, Індонезія, Південна Африка, Туреччина і Аргентина), Next-11 (Бангладеш, Єгипет, Індонезія, Іран, Мексика , Нігерія, Пакистан, Філіппіни, Туреччина, Південна Корея і В’єтнам). Ці та інші акроніми можна зустріти в звітах солідних інвесткомпаній, але загибель БРІКС підриває довіру до його аналогів, і навряд чи якійсь із цих абревіатур судилося вийти з вузької фінансової сфери в широкий ужиток і надихнути глав держав на створення політичного альянсу.

Пропонуємо розглянути окремо, що турбує інвесторів у кожній з п’яти економік БРІКС, щоб зрозуміти, чому ці «двигуни зростання» заглохли.

Бразилія
ВВП в 2014 році: $2346 млрд (7-е місце у світі, дані Світового банку) Зниження ВВП в 2015 році: −3,1% (прогноз центробанку) Населення: 204 млн (5-е місце у світі)
Сильна сторона: розвинуте сільське господарство
Ключова проблема: корупційний скандал

Економіка Бразилії, яка стиснулася в розмірах на 3,1%, порівняно з минулим роком, демонструє найгірший спад із 1990 року, в якому вона скоротилася на рекордні 4,35%. До того ж південноамериканський гігант показує негативне зростання другий рік поспіль, чого не траплялося з 1948 року.

Найтяжка рецесія в Бразилії посилюється гігантським корупційним скандалом, в якому загрузло багато вищих посадових осіб, у тому числі президент Ділма Русеф. Демонстранти під урядовими будівлями і багато депутатів парламенту активно домагаються відставки глави держави й уряду.

«Скандал століття» розгорівся рік тому після виявлення підозрілих контрактів на суму $22 млрд, а також $3,5-мільярдної схеми з відмивання грошей. Розслідування федеральної прокуратури Бразилії, назване «Операція Автомийка», виявило, що керівники державної нафтової монополії Petrobras в період 2004-2012 рр. підкуповували правлячу коаліцію й укладали контракти за штучно завищеними цінами. Ділма Русеф була головою ради директорів Petrobras із 2003 по 2010 рік, і складно повірити в те, що вона не знала про величезні незаконні оборудки між менеджерами її компанії і членами її політичної партії.

Росія
ВВП в 2014 році: $1860 млрд (10-те місце у світі). Зниження ВВП в 2015 році: -3,6%. Населення: 144 млн (9-те місце у світі).
Сильна сторона: нафтогазовий видобуток
Ключова проблема: міжнародні санкції

Першочергова причина нинішнього економічного спаду в Росії – обвал світових цін на нафту. Приблизно 70% експорту РФ і 50% доходів бюджету припадає на нафтогазовий сектор. Проте навіть якщо світові ціни на енергоресурси відновляться до колишніх висот, економіка Росії, на думку західних експертів, навряд чи зможе повернути ті 4-відсоткові темпи зростання, які вона показувала в 2010 і 2011 роках.

Як стверджує колишній головний економіст E&Y Вільям Вілсон, 4-відсоткового зростання економіки Росія змогла тимчасово домогтися за рахунок надмірного видання споживчих кредитів, що не могло тривати довго.

Зростання ВВП Росії почало різко знижуватися в першому кварталі 2012 року, задовго до того, як подешевшала нафта чи набрали чинності міжнародні санкції. А тепер економіку Росії стримують обмеження, введені багатьма країнами Заходу після військової інтервенції у Крим.

Ці санкції, за словами Вільяма Вілсона, шкодять РФ сильніше, ніж будь-хто очікував. За перші вісім місяців 2015 року російський експорт знизився майже на 30%, а імпорт – на 39%, що свідчить про спад економічної активності.

Індія
ВВП в 2014 році: $2067 млрд (9-те місце у світі) Зростання ВВП в 2015 році: 7,5% Населення: 1276 млн (2-ге місце у світі)
Сильна сторона: інтелектуальні ресурси
Ключова проблема: 90% трудових ресурсів у тіні

Найбідніша країна БРІКС демонструє найкращу динаміку зростання ВВП і зміцнює фундамент для подальшого розвитку. За словами економіста Світового банку Федеріко Гіл Сандера, Індія вміло скористалася різким зниженням світових цін на нафту. Країна ліквідувала субсидії на купівлю бензину та дизпалива і підвищила податки, а за рахунок вивільнених коштів зменшила дефіцит бюджету і наростила капітальні витрати.

Уряд Індії стверджує, що економіка збереже 7,5-відсоткові темпи зростання наступного року і має шанси розігнатися до 10%. Проте особливого ажіотажу у міжнародних інвесторів це не викликає. Приплив прямих іноземних інвестицій в Індію в першому півріччі 2015 року становив $19,4 млрд, що в 3,6 разу менше, ніж у Китаю.

Найбільша демократична країна світу відлякує інвесторів високим рівнем корупції і неясними правилами ведення бізнесу. Підпільну економіку Індії уряд оцінює в $780 млрд, що еквівалентно 40% ВВП країни. Близько 90% працездатних громадян Індії заробляють собі на життя в тіньових секторах. Для порівняння: у Бразилії цей показник дорівнює 40%, а в Китаї та ПАР – трохи більш як 30%.

Китай
ВВП в 2014 році: $10 360 млрд (2-ге місце у світі). Зростання ВВП в 2015 році: 6,9%. Населення: 1376 млн (1-ше місце у світі).
Сильна сторона: промисловість
Ключова проблема: ручне управління економікою

Комуністична система Китаю останні півроку лякає інвесторів запеклим тиском на економіку. Заради досягнення цільового 7-відсоткового зростання уряд смикає за найнесподіваніші важелі – заморожує фондовий ринок, раз у раз девальвує юань, наказує компаніям збільшувати витрати.

У країні, як пишуть китайські ЗМІ, сформувався «культ ВВП», і в прагненні досягти планових показників чиновники нагадують релігійних фанатиків. Тим часом в інвесторів посилюються підозри, що китайці маніпулюють не тільки економікою, а й статистикою.

«Питання не в тому, чи правдиві офіційні дані про ВВП Китаю, а в тому, наскільки сильно їх завищено», – зазначає експерт Дерек Сізерс.

ПАР
ВВП в 2014 році: $350 млрд (33-є місце у світі). Прогноз зростання ВВП в 2015 році: 1,5%. Населення: 55 млн (25-те місце у світі).
Сильна сторона: гірничо-видобувний сектор
Ключова проблема: 25-відсоткове безробіття і протести

ПАР порівнюють із підстреленою антилопою, яка шкутильгає і яку галопом обганяє стадо здорових антилоп. Руанда, Танзанія, Ефіопія рухаються вперед зі швидкістю економічного зростання понад 7%. А в Райдужної країни одна з найгірших динамік на африканському континенті, і є велика ймовірність, що антиурядові протести покотять економіку ПАР униз.

«Економічне зростання ПАР надзвичайно крихке. Перспективи сумнівні, але я б не характеризував ситуацію як кризу. Приплив капіталу в ПАР суттєво погіршився через уповільнення зростання в Китаї та посилення монетарної політики в США. Економічне майбутнє ПАР може виявитися не безболісним, оскільки Бразилія і Росія перебувають у рецесії, Індія залишилася єдиним нашим партнером по БРІКС із перспективами стійкого зростання, а стан розвинених економік, зокрема США і Європи, усе ще невизначений», – відзвітував нещодавно про стан справ у країні голова Центробанку ПАР Лесетя Кганьяго.

Економіка ПАР страждає від зниження світових цін на метали і перебоїв в електропостачанні. Несприятливі зовнішні та внутрішні чинники не дають змогу владі приборкати зростання безробіття, рівень якого досяг позначки 25,5%, а серед молоді наблизився до 50%. За офіційними даними, 22% населення ПАР недоїдає, а білі громадяни заробляють ушестеро більше за чорних.

У країні посилюються антиурядові та расистські настрої. Із початку жовтня в ПАР не вщухають студентські протести, для розгону яких поліція застосовує шумові гранати та гумові кулі.

Правда України

Ви мене кинули! – Арсеній Яценюк звинувачує керівників фракції “Блоку Петра Порошенка”

рента на газ

– Ви мене кинули! – Кричав на початку жовтня на адресу керівників фракції “Блоку Петра Порошенка” прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Його невдоволення викликали 99 голосів, які фракція БПП в першому читанні дала за законопроект про зниження ренти на газ авторства лідера фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Прем’єр наполягав, що з грошей, отриманих від ренти, уряд платить субсидії українцям. І якщо її знизити – грошей на субсидії не буде.

Президентська фракція підігравала і нашим, і вашим, але в підсумку опинилася в неприємній ситуації – претензії до неї тепер мають і “Народний фронт” і “Батьківщина”.

– Це обман! Фракція БПП валить законопроект! – Обурювалася у вівторок в кулуарах парламенту лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко.

Приводом для скандалу всередині провладної коаліції стало газове питання. Після декількох годин обговорень, десятка “сигнальних” і реальних голосувань, нардепи так і не змогли вийти з клінчу – проголосувати за зниження ренти на газ.

Але спроба переграти опонентів за рахунок кулуарних домовленостей провалилася.

За останні півтора року Верховна Рада збільшувала ставки ренти для газовидобувників вже двічі. 1 серпня депутати проголосували за збільшення ренти з 15% і 28% до 28% і 55% залежно від глибини залягання. У березні для держкомпаній рента зросла до 70% від вартості виробництва. Законопроект групи народних депутатів, поданий Юлією Тимошенко припускає наблизити ставки до первинних і зрівняти вартість природного газу, який йде на потреби промисловості й населення – до 14% і 29%, залежно від глибини залягання. Для держкомпаній і компаній, що працюють за договорами про спільну діяльність, рента залишається колишньою – 70%.

Зниження ренти на газ домагаються всі українські газовидобувачі, в числі яких – Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, Юрій Бойко, Віктор Пінчук, Олександр Онищенко та інші. Вони стверджують, що через високі податки падає рентабельність їхнього бізнесу, що призводить до нестачі вільних коштів, необхідних для буріння нових свердловин. Отже, за їх твердженням, знижується видобуток українського газу. За дев’ять місяців 2015 вона дійсно знизилася, але всього на 2,2%!!!

Головним лобістом збереження високої ренти є прем’єр Арсеній Яценюк, який бачить у ній важливий рядок поповнення державної скарбниці. За підсумками першого півріччя надходження до бюджету від збільшення ренти склали 10 млрд гривень. Частина цих коштів йде на покриття субсидій, які уряд виплачує незахищеним групам населення після різкого підвищення тарифів.

У підсумку парламентарії провалили голосування – урядовий проект, який зареєструвала народний депутат Ніна Южаніна, набрав 175 голосів, поправки Тимошенко – 213.

Відразу після провального голосування Тимошенко висунула ультиматум коаліції, заявивши, що фракція не голосуватиме доти, поки газову ренту не знизять.

Тимошенко і раніше не приховувала, що питання ренти для неї принциповим. Під час зустрічі президента з лідерами фракцій коаліції минулого тижня вона вперше поставила в залежність голосування фракції в парламенті від питання зниження ренти на газ. Таким чином, Тимошенко розраховувала обміняти голоси “Батьківщини” за безвізовий пакет, настільки важливий для президента, на голоси за ренту.

Її головний аргумент – зниження ренти на газ нібито допоможе знизити тарифи для населення. Але це маніпуляція. Підвищення тарифів на газ до ринкового рівня – одне з ключових зобов’язань, які взяла на себе Україна в меморандумі з МВФ. Україна не може відмовитися від цієї умови, якщо хоче продовжувати співпрацю з міжнародними кредиторами. Це перше.

Друге – зниження або збільшення ренти ніколи не приводило до зменшення або збільшення ціни на газ. “У нас зараз немає автоматичного механізму зниження тарифів залежно від зниження ренти на газ”, – говорить аналітик Денис Саква.

Третє – законопроект Тимошенко захищає приватних газовидобувників, які більшу частину видобутого газу продають підприємствам за ринковими цінами, а не населенню.

Серед таких приватних газовидобувників називають, наприклад, бізнесмена-коняра Олександра Онищенка, у якого з Тимошенко особливі стосунки. Він є одним з головних ідеологів зменшення ренти, скаржачись, що високі податки фактично вбивають його бізнес.

У кулуарах парламенту торік активно обговорювалися чутки про те, що за призначення Ігоря Шевченка міністром екології за квотою Батьківщини, Онищенко заплатив кілька мільйонів доларів. В інтерв’ю газовий олігарх з особливим пієтетом відгукувався про Тимошенко, заявляючи, що “у неї є ще політичне майбутнє”. У червні, після скандалу з польотом на чартерному літаку Онищенко, Шевченко звільнили з уряду. За Тимошенко залишився “боржок”, саме тому вона і почала захищати питання зниження ренти, стверджують наші співрозмовники на нафтогазовим ринку.

У зниження ренти може бути інше завдання – стимулювати збільшення видобутку газу за рахунок залучення інвестицій. І це дійсно є благородною метою для країни, яка залежить від імпортного ресурсу, головним чином поставляється недружніми країною. Але таку риторику у своїх висловлюваннях політики не використовують, прикриваючись ближчою для населення темою високих тарифів.

Ми уважно стежили за скандальним голосуванням, яке в черговий раз проявило протиріччя всередині коаліції.

Вівторок повинен був стати для парламенту ударним робочим днем.

Депутати заходили до сесійної зали в гарному настрої. На порядку денному значилися кілька законопроектів з “безвізового пакету”, які Рада не змогла ухвалити минулого тижня. Очевидно, що деякі розбіжності з цього пакету зняти вдалося, але на шкоду якості. Однак, депутати знову провалили антидискримінаційну поправку до трудового кодексу, яка необхідна для впровадження безвізового режиму з ЄС.

– Є консенсус, щоб прийняти їх, але зробити поганими, неробочими, – ділився перед початком засідання один з депутатів БПП.

Питання ренти було другим принциповим питанням, яке перенесли з минулого тижня. Один із нардепів розповів нам, що за домовленістю між учасниками коаліції він повинен був йти відразу після безвізового пакета.

Депутатам довелося вибирати з двох законопроектів. Урядовий документ дозволяв знизити податок на видобуток газу в майбутньому, якщо компанії реінвестують прибуток. При цьому для видобутку газу за договорами про спільну діяльність і “Укргазвидобування” залишалася діюча ставка – 70%.

Договір про спільну діяльність (ДСД) – спеціальний механізм співпраці держкомпанії та приватного газовидобувача, при якому останній зобов’язується інвестувати в збільшення газовидобутку, і в результаті отримує частину видобутого газу. В Україні нерідко подібні договору підписувалися на шкоду державі, коли приватник отримував більшу частину газу.

Варіант Юлії Тимошенко запропонував знизити ренту відразу до 29% і 14% залежно від глибини видобутку.

Її противники вбачали в цьому подвійний сенс. По-перше, слово “зниження” дозволяло Тимошенко спекулювати на популярній серед виборців темі про скорочення комунальних тарифів.

– Її завдання – знизити ренту, щоб потім наполягати на зниженні тарифів для населення, і таким чином збивати Яценюка, – розповідав тоді один з депутатів фракції БПП.

По-друге, лідера “Батьківщини” підозрювали у змові з приватними газодобувачами, що працюють за договорами СД.

– Всі компанії, які ведуть спільну діяльність, зараз збиткові … Якщо не буде зниження, швидше за все всі вони помруть, – розповів Олександр Онищенко, у якого підписано кілька договорів про спільну діяльність з “Укргазвидобування”.

Нардеп підтвердив, що частина його компаній працюють з держкомпанією за договорами про спільну діяльність. Також до числа великих учасників ДСД входять групи “Приват” Ігоря Коломойського, EastOne Віктора Пінчука, Дмитро Фірташ та Юрій Бойко.

У першому читанні перемогла версія Тимошенко, але для цього лідеру “Батьківщини” довелося піти на поступки. По-перше, ще на етапі переговорів вона погодилася залишити ставку 70% для компаній, які працюють по СД, а по-друге, в співавторах законопроекту несподівано з’явився заступник голови президентської фракції Ігор Кононенко.

– Проти зниження ставки для СД були всі, вона намагалася вписати цю норму до останнього, але її вичистили. Тимошенко довелося поступитися, але політично вона спробувала вичавити максимум, – говорить один з представників БПП.

Для найбільшого державного українського добувача “Укргазвидобування” Тимошенко вибила таке ж зниження в залежності від глибини залягання – 29% (при заляганні газу на глибині до 5000 метрів) і 14% (більше 5000 метрів).

Несподіваний союз “Батьківщини” і БПП вивів прем’єра з себе. На засіданні “стратегічної сімки” – неформального органу, який організували перші особи країни після першого голосування, він не стримував емоцій і заявив, що президентська фракція фактично його кинула.

До другого читання його аргументи набрали вагу. Але одностайність, що панував в Раді при прийнятті “візових законів”, розчинилося, як тільки в повітрі запахло газом.

Перед полуднем депутати домовилися працювати, поки не приймуть всі ключові питання порядку денного. Однак через 2:00 вони відправилися вже на другу перерву.

– Виходить, що ви кинули Тимошенко? – Запитали журналісти в перерві у одного з депутатів БПП.

– Ще ні, не кинули, – багатозначно підняв палець вгору депутат і продовжив, – зараз Ніна Южаніна (глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики – ред.) внесе з голосу поправку, яка передбачає поетапне зниження ренти для “Укргазвидобування” з другого кварталу 2016 року. Тимошенко ж хоче відразу.

– А Тимошенко знає про цю поправку? – Уточнила ми.

– Знає, – запевнив нардеп.

У Тимошенко на рахунок цього була інша думка.

– Що це таке? На десять хвилин раніше закрили сесію і не поставили ренту! Якщо просто кидають нас, Україну, людей – це дуже погано! – Налетіла Тимошенко в коридорі на замглави фракції БПП Ігоря Кононенко, який якраз в цей час спілкувався з журналістами.

– Юлія Володимирівна, я ж сесію не веду, – розгубившись, спробував той виправдатися. Вийшло непереконливо.

– Послухайте, але ж видно, що це Гройсман зробив! Встав і вийшов! – Продовжила нападати Тимошенко.

– Ми були в залі і були готові голосувати далі, – наполягав Кононенко.

Діалог продовжився на закритій для преси території. Кононенко пообіцяв, що фракція проголосує. Виявилося, несподіванки тільки починаються.

У перерві та після голосування нам вдалося поговорити з кількома депутатами від БПП. Їх риторика виявилася напрочуд схожою на прем’єрську – зниження ставок для державного “Укргазвидобування” призведе до купи проблем.

– Позиція МВФ, що не можна різко зменшувати дохідну частину бюджету. На це посилається уряд … У тому вигляді, в якому законопроект є – голосувати, на жаль, не можна. Тому що ми втратимо близько 6,5 млрд гривень, які мали піти на компенсацію і надбавки до мінімальної зарплати, – сказав Кононенко.

Аналогічна позиція була і в іншого депутата від БПП Сергія Березенка.

– Закон неоднозначний. Через нього ми не отримаємо $ 1,7 млрд. від МВФ до кінця цього року. Може, колеги підкажуть, де їх узяти? – Міркував він в кулуарах.

Робота парламенту після перерви була схожа на троллінг Тимошенко.

Замість ренти спікер Володимир Гройсман раптом запропонував включити до порядку денного позапланове питання за процедурою ad hoc – повернення до внесення змін до Трудового кодексу. Просто кажучи – прийняти “поправку про геїв”, як її обізвали самі депутати.

Ентузіазму в залі помітно поменшало. На включення до порядку і подальше обговорення пішло ще півгодини. За поправку спробували вписатися Ірина Геращенко та Юрій Луценко.

– Хочу звернути увагу, що йдеться про неможливість дискримінації за всіма ознаками: релігійними, національними, гендерними, яким-небудь іншим, – переконував Луценко нардепів.

Проти раптом виступив “радикал” Олег Ляшко:

– Не вносьте, будь ласка, зараз в парламент закони, які фактично дестабілізують його роботу і зривають розгляд тих законів, які чекає все суспільство. Людям треба не те, що Луценко хоче, а роботу і зарплату! – вигукував Ляшко.

– Луценко хоче, щоб п***си працювали! – Різко, але з посмішкою відповів керівник фракції БПП.

Зі скрипом законопроект внесли на розгляд, але голосів “за” не вистачило. Нарешті дійшли до ренти.

У всіх учасників процесу виявилися домашні заготовки. Представляє законопроект Ніна Южаніна дійсно з голосу внесла поправку – розстрочити зниження ренти для “Укргазвидобування” поетапно – ставка 70% буде діяти до 30 червня 2016 року, 55% – до 1 квітня 2017 року, а далі – 29%.

 – Поправка, яку поставив “Народний фронт”, практично залишає 70% ренти для “Укргазвидобування”. Це означає, що вони продовжують банкрутувати “Укргазвидобування”, якому сьогодні НАК не платить нічого і, крім того, йому нараховують пені, штрафи і ставки по податковому кредиту. “Укргазвидобування” уряд свідомо вбиває, – заявила Тимошенко.

Лідер “Батьківщини” оголосила свою поправку – знизити тарифи на тепло і гарячу воду пропорційно зниженню ренти. За словами Тимошенко, її підписали всі голови фракцій, крім НФ, навіть Юрій Луценко.

Голосів не вистачило ні по першій, ні по другій поправці. Прийняти версію Южаніної пропонували і Ігор Кононенко і Арсеній Яценюк, який у своєму виступі не приховував нелюбові до Тимошенко, у фракцію і партію якої входив ще два роки тому.

– До тих, хто зараз ратує за народ і розповідає про те, що “Нафтогаз” і “Укргазвидобування” – банкрути … Вони не банкрути, але ви їх довели до банкрутства ціною на газ у 500 доларів, яку підписали ви, 10 мільярдами доларів, які ми заплатили Росії. Через вашу безвідповідальність та брехню, – сказав Яценюк, очевидно, натякаючи на Тимошенко.

Фракція БПП поділилася голосами з усіма. Причому, ближче до перемоги була Тимошенко. Тут варто відзначити, що до вечірнього засідання до парламенту приїхали керівники фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко, Вадим Новинський і Сергій Льовочкін. Останній – рідкісний гість у парламенті.

– “Опозиційний блок” обіцяв додати голосів Тимошенко, – сказав один з депутатів від БПП.

У такої позиції може бути цілком логічне бізнес пояснення – компанії Юрія Бойка і Дмитра Фірташа, як зазначалося вище, мають договори про спільну діяльність з державною “Укргазвидобування”.

Але навіть з їх допомогою заповітна цифра “226” на табло так і не висвітилася. Після голосування депутати від БПП лише розводили руками.

– У нас було вільне голосування, – розповів нардеп від БПП Володимир Ар’єв. Хоча всього за півгодини до того Кононенко оголосив з трибуни, що на засіданні фракції було прийнято рішення підтримати поправку Южаніної.

– Якби була чітка вказівка ​​від президента – голоси б знайшлися. А так вони спочатку кинули “Народний фронт”, а потім разом з ним – Тимошенко, – упевнений один з опозиційних депутатів.

Тимошенко не приховувала обурення. Зрозумівши, що законопроект провалюють, вона вийшла в кулуари.

– Збирай пресу, тому що, якщо вони зараз провалять закон…, – сказала вона прес-секретарю фракції і пішла в кабінет до Гройсмана.

Після провалу депутати без проблем знайшли голоси, щоб відправити законопроект на переголосування в четвер. Але “Батьківщина” компромісів не сприймає.

– Ми не будемо голосувати ні за що взагалі, поки не буде прийнята рента, – заявила вона ввечері, вирушаючи на ефір одного з телеканалів. Станом на середу, депутати “Батьківщини” на засіданні присутні, але не голосують.

Тарифний прапор приміряють на себе і інші парламентські фракції. В унісон з “Батьківщиною” голосували “Самопоміч”, Радикальна партія, “Відродження” та інші.

На наступний день після голосування позицію президентської фракції з питання зниження ренти озвучив її керівник Юрій Луценко.

Знижувати ренту потрібно, оскільки це дозволить розпочати розвідку нових свердловин, але збільшення ренти для “Укргазвидобування” можливо тільки після опалювального сезону. Якщо рента буде зменшена, то 4 млн сімей не отримають субсидії, які вони вже оформили. Зниження ціни на газ для населення, за яке так ратує Тимошенко, недоречно, оскільки високі тарифи – це єдиний спосіб змусити людей заощаджувати. Тому БПП запропонувала свої правки до законопроекту – знизити ренту для “Укргазвидобування” з 1 квітня і збільшити квоти пільгового газу.

Як відреагують на такі пропозиції фракції коаліції, покаже найближче голосування. Коаліція проходить своє чергове випробування, на цей раз газом.

Правда України

Уряд Яценюка наполегливо проштовхує повернення корупційного техогляду

техогляд

Кабмін уже розробив правила обов’язкового техогляду авто, який збираються повернути (його скасували, нагадаємо, за минулої влади через те, що він був джерелом корупції).

Якщо парламент за нього проголосує, то проводити огляди будуть тільки СТО, які отримали дозвіл від Мінінфраструктури. Експерти кажуть: це знову ж шлях до корупції.

У Міністерстві інфраструктури розробили законопроект, за яким обов’язковий техогляд доведеться проходити раз на два роки. Звільняються від нього тільки нові авто в перші чотири роки після покупки.

Чиновники запевняють, що огляд потрібен для зниження аварійності на дорогах.

Проводити його збираються не за допомогою поліції, а на приватних СТО, правда, із застереженням – вони повинні отримати ліцензію.

«Для того щоб отримати дозвіл на перевірки, СТО повинні будуть мати відповідне обладнання за європейським стандартом. Також в штаті станції повинен бути експерт, який пройде спеціальне навчання і отримає індивідуальну печатку. Він нестиме особисту відповідальність за якість перевірки транспорту, що ліквідує будь-які можливості для корупції»- сказали в прес-службі Мінінфраструктури.

Експерти стверджують, огляд автомобіля потрібен, але не згодні з тим, які саме неполадки будуть враховувати.

«Згідно з постановою Кабміну, перевірятиметься справність одометра (вимірює пробіг автомобіля), справність кондиціонера, наявність сколів на дисках або іржі на кузові. Яке це має відношення до безпеки дорожнього руху? Ніякого», – вважає автоексперт Олег Назаренко.

Автоюрист Володимир Караваєв вважає також, що перевіряти автомобілі потрібно, але тільки називати це треба діагностикою.

«Як тільки люди чують «техогляд», люди згадують «колишні часи», коли талон просто купувався (хабар коливалася від 300 до 1000 грн. – Ред.). Тому краще говорити про діагностику, яка сьогодні коштує відносно недорого – 160-200 гривень. Краще буде зобов’язати водія проходити діагностику раз на два роки і там, де він вважає за потрібне», – сказав Володимир Караваєв.

«Він уточнює, що якщо йти шляхом акредитації, то всім стає ясно, що« акредитація означатиме хабар». Цей хабар буде закладена у вартість послуг, тобто техогляду», – підводить він підсумок.

Керівник відділу сервісу одного з СТО Руслан Нікітін вважає, що техогляди не потрібні: «Мені здається, це чергова спроба створити корупційну схему, тому що папери на проведення СТО отримають ті станції, які« занесуть» більше».

Правда України

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу, який він очолює, є корупція

Андрій Коболєв

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу є корупція, а отже, може бути ухвалено управлінські рішення в інтересах «конкретних політичних сил». Коли його спроби розв’язати ці проблеми призведуть до результату?

Дефіцит власних коштів у НАК «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного газу і конфлікт інтересів з Міненерго спонукали прем’єр-міністра Арсенія Яценюка змінити розстановку сил в управлінні держхолдингом, де сконцентровано основні фінансові потоки нафтогазової галузі.

Щоб пришвидшити отримання кредитів від Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку на загальну суму $800 млн, Кабмін 16 жовтня затвердив план корпоративної реформи «Нафтогазу». Його розробили міжнародні компанії в рамках проекту, профінансованого ЄБРР.

Тепер «Нафтогаз» підконтрольний безпосередньо Кабміну. Уряд залишив Міністерству енергетики та вугільної промисловості роль статиста, який визначає загальну політику державного управління паливно-енергетичним комплексом і, зокрема, нафтогазовим сектором.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який отримав портфель у Кабміні за квотою пропрезидентської парламентської фракції «Блок Петра Порошенка», прагнув перешкодити такому зухвалому рішенню. Але йому це не вдалося. Прем’єр легалізував контроль над «Нафтогазом» у своїх руках, мінімізувавши вплив оточення глави держави на роботу держхолдингу.

«З погляду довготривалих наслідків це рішення [про корпоративну реформу НАК] вводить якісно новий рівень управління держхолдингом з боку держави», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, якого призначено на цю посаду за сприяння прем’єра і який демонструє йому підконтрольність.

Деталі «довготривалих наслідків» викладено в річному звіті компанії за 2014 рік. Його презентація відбулася в головному офісі «Нафтогазу» за три дні до затвердження Кабміном корпоративної реформи держхолдингу. Крім консолідованої фінансової звітності, у документі на 198 сторінках відображено нюанси стратегії та поточного стану НАК. Такий широкий публічний аналіз держхолдинг опублікував уперше.

У ньому, серед іншого, йдеться, що проблеми в роботі НАК створює розпливчастий поділ прав на управління «Нафтогазом» між Кабміном і Міненерго. Тому «є ризик, що керівництво «Нафтогазу» буде схильне діяти в інтересах уряду і, відповідно, конкретних політичних сил, а не в інтересах народу України».

Змінити цю ситуацію має корпоративна реформа, затверджена Кабінетом міністрів. Після засідання уряду, на якому це сталося, Коболєв анонсував створення наглядової ради НАК з участю представників міжнародних фінансових організацій і «повноцінної» ради директорів – до її складу увійдуть представники від Кабміну та незалежні директори. «Вони проводитимуть реальний і ефективний контроль усієї діяльності компанії», – стверджує голова держхолдингу.

Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій, за красивими словами про реформування «Нафтогазу» і залучення незалежних директорів до його управління бачить «цинічне бажання» іноземних кредиторів узяти компанію під контроль.

Якщо впровадження корпоративних інновацій в управлінні «Нафтогазом» розтягнеться в часі, реформа НАК ризикує призвести до монополізації влади Кабміну над її фінансовими потоками й операційною діяльністю.

У «Нафтогазі» вважають, що участь закордонних менеджерів у раді директорів допоможе уникнути політичних ризиків зловживань. «Корупція – ключовий виклик для компанії, вона вкоренилася на всіх рівнях, – акцентують у НАК і пояснюють причини сформованої ситуації. – Енергосектор завжди привертав корупціонерів, тому що він пов’язаний із великими фінансовими потоками і доступом до інфраструктури, має основне значення для функціонування економіки держави».

Вихід із ситуації керівництво «Нафтогазу» бачить у поділі її холдингової структури на незалежні компанії за видами діяльності та розвитку конкуренції на газовому ринку.

«Політичним групам, які контролюють «Нафтогаз», хочеться зберегти і посилити його позиції. Тому реформу компанії постійно відкладають. Монополія «Нафтогазу» на ринку тільки посилюється», – констатує Корольчук.

Питання про ліквідацію НАК стоїть на порядку денному Кабміну вже понад п’ять років. Але влада не поспішає здійснювати цей план. За останній рік на ринку функції «Нафтогазу» лише розширилися. Тепер компанія не просто здійснює керівництво холдингом і курирує міжнародні контракти. Керуюча компанія перетворилася на великого постачальника і торговця газом, займається розрахунками зі споживачами. Раніше ці функції були прерогативою її «дочки» – компанії «Газ України».

Андрій Фаворов, директор компанії, яка у вересні стала найбільшим імпортером газу в Україну з європейського ринку, пов’язує неспішні трансформації в бізнесі «Нафтогазу» з прагненням його керівництва провести реформу «поступово, виважено, грамотно».

«Топ-менеджмент НАК докладає максимум зусиль, щоб компанія перестала існувати в нинішньому вигляді, а політичний вплив на її бізнес став мінімальним», – вважає Фаворов. Передумови для ліквідації «Нафтогазу» виникнуть до квітня 2017 року, коли тарифи на газ для населення зростуть до ринкового рівня. Поки що НАК виконує функцію гарантованого постачальника, який купує газ за ринковою ціною, реалізує його населенню за нижчою і отримує компенсацію збитків з держбюджету.

Дефіцит власних коштів «Нафтогазу» 2015 року, за попередніми розрахунками Кабміну, досягне 94 млрд гривень – це на 16 млрд гривень менше, ніж 2014-го. Президент Петро Порошенко вважає, що НАК може знизити цей показник за підсумками нинішнього року до 30 млрд гривень. Тоді як граничний обсяг усього дефіциту держбюджету України на 2015 рік становить 63,6 млрд гривень.

Правда України