Month: February 2018

Щоб реалізувати плану надання гуманітарної допомоги Україні для постраждалих від бойових дій потрібно 187 мільйонів доларів, повідомила у Брюсселі заступник генерального секретаря ООН Урсула Міллер.

«Чотири роки війни вдарили по 4,5 мільйонах людей, а півтора мільйони осіб через небезпеку були змушені покинути рідні домівки. Мільйони цих громадян терміново потребують гуманітарного захисту й підтримки», – заявила Міллер.

Суму у майже 200 мільйонів доларів з підтримки постраждалих від війни вона назвала необхідною, що реалізувати цьогоріч план 11 гуманітарних організацій.

Урсула Міллер додала, що в ООН на 2018 рік розробили план заходів для надання допомоги нужденним мешканцям Донбасу вздовж лінії розмежування.

«Я вітаю ЄС за їхню солідарність, але й закликаю в цей складний час далі залишатися на боці громадян України», – сказала представниця ООН, коментуючи рішення Єврокомісії виділити 24 мільйони євро допомоги постраждалим від війни на Донбасі.

Від початку конфлікту в 2014 році Європейський союз надав Україні понад 677 мільйонів євро допомоги.

Збройний конфлікт на Донбасі триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. Його жертвами стали понад 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

Підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР» «запевнили в наданні гарантій безпеки» для відновлення мобільного зв’язку в окупованих районах Донецької області, заявила Дарка Оліфер, речниця представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми.

«Українська сторона надала такі гарантії ще 12 лютого 2018 року, інформацію про це було передано СММ ОБСЄ. У сьогоднішньому засіданні підгрупи взяв участь представник компанії мобільного зв’язку «Vodafone Україна», він наголосив: компанія готова відремонтувати відповідне обладнання, яке знаходиться на непідконтрольній Україні частині Донбасу», – написала Оліфер у Facebook.

У січні повністю припинилося обслуговування абонентів українського оператора зв’язку «Vodafone-Україна» на всій окупованій території Донбасу у зв’язку з обривом оптоволоконного кабелю. Згодом компанія відновила зв’язок на окупованій частині Луганщини, проте на частині Донеччини зв’язку все ще немає.

14 лютого на переговорах в Мінську українська сторона оголосила вимогу надати гарантії безпеки для відновлення мобільного зв’язку в окупованих районах Донецької області, повідомила Дарина Оліфер, речниця представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми.
…

Розведення сил української воєнної операції на Донбасі та бойовиків біля Станиці Луганської на Луганщині може відбутися 5 березня, повідомила речниця екс-президента України, представника країни в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер у Facebook.

Вона зазначила, що розведення сил може відбутися «за умови дотримання режиму тиші».

28 лютого в столиці Білорусі Мінську відбулося засідання ТКГ щодо врегулювання ситуації в зоні конфлікту на сході України.

Сторони домовилися про розведення сил біля Станиці Луганської ще у вересні 2016 року, однак цей процес зривався кілька разів.

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.
…

Конституційний суд України оприлюднив на своєму сайті раніше ухвалене 28 лютого рішення щодо невідповідності Конституції України закону «про засади державної мовної політики», в якому пояснив, що депутатами була порушена процедура розгляду та ухвалення.

«Верховна Рада України порушила процедуру розгляду та ухвалення законопроекту №9073, визначену положеннями частини третьої статті 84, частини першої статті 93 Основного закону, що також ставить під сумнів дотримання вимог, передбачених статтею 91 Конституції України», – йдеться в повідомленні.

У тексті документа вказується, що підставою визнання закону неконституційним є сукупність наведених матеріалів справи.

«Суб’єкт права на конституційне подання обґрунтовує неконституційність закону не тільки порушенням конституційної процедури його розгляду та ухвалення, а й невідповідністю Конституції України змісту закону», – вказано в рішенні КСУ.

Повідомляється, що рішення КСУ є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.

28 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції закону «про засади державної мовної політики», так званого «закону Колесніченка-Ківалова».

Депутати, які звернулися з клопотанням визнати закон неконституційним, стверджували, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, процедура їхнього особистого голосування, право законодавчої ініціативи, їх було позбавлено права внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки й суперечності в тексті законопроекту під час другого читання.

Крім того, на їхню думку, низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови (мов) над державною, встановлює можливість використання регіональної мови замість державної в роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.

Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року, однак президент досі не підписав і не ветував законопроект про це, відтак закон далі чинний.
…

Київський апеляційний господарський суд зобов’язав повернути державі будівлю «Гостиного двору», що на Контрактовій площі в Києві, повідомляє столична прокуратура у Facebook.

«Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким розірвав договір оренди та зобов’язав приватну структуру повернути державі будівлю «Гостиного двору», – заявили в прокуратурі.

У відомстві зазначили, що з 1994 року будівля площею 9 433 квадратні метри перебувала в оренді в ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація».

У прокуратурі заявили, що за умовами договору орендар взяв на себе повну відповідальність за збереження пам’ятки архітектури та утримання будівлі в належному санітарному, протипожежному і технічному стані.

За словами правоохоронців, відділення Фонду державного майна у Києві неодноразово встановлювало факти «істотного порушення орендарем умов договору, зокрема, погіршення стану об’єкту оренди, чим створено загрозу руйнації пам’ятки архітектури».

У зв’язку з цим Фонд звернувся до Господарського суду Києва з позовом про розірвання договору оренди та зобов’язання повернути майно. Однак суд першої інстанції відмовив у задоволені позову.

​
…

Український режисер Олег Сенцов, як і раніше, перебуває в колонії російського міста Лабитнангі, його нікуди не перевозили, заявив «Крим.Реалії» із посиланням на адміністрацію закладу адвокат Сенцова Дмитро Дінзе.

«Я зв’язався з офіційними представниками колонії. Вони мені сказали, що Сенцов нікуди не перевозився й перебуває зараз у колонії», – сказав адвокат.

Вдень 27 лютого стало відомо, що на лист на адресу Сенцова за останнім відомим місцем перебування ув’язненого (колонія), відправник отримав відповідь про те, що «одержувач не перебуває в цій установі».

В українських ЗМІ з’явилась інформація про можливий швидкий обмін режисера Олега Сенцова й журналіста Романа Сущенка на ув’язнених в Україні. Офіційного підтвердження такої інформації немає.

Представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заперечувала наміри обміняти засуджених у Росії громадян України Романа Сущенка й Олега Сенцова на колишніх українських військовослужбовців Олександра Баранова й Максима Одинцова.

Перед цим адвокат засуджених у Києві колишніх українських військовослужбовців Баранова й Одинцова Валентин Рибін заявив, що найближчим часом може відбутися обмін на ув’язнених у Росії українців.

Українського режисера Олега Сенцова затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року за звинуваченнями в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він не визнав свою провину. Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова до списку політв’язнів.
…

Дзеркальну версію проекту «Закону про співробітництво з Україною з питань кібербезпеки» внесла до Сенату США група американських сенаторів, повідомляє на сторінці у Facebook посольство України у США.

«Двопартійна група американських сенаторів на чолі з демократом Шерродом Брауном та республіканцем Патриком Туумі представила на розгляд Сенату дзеркальну версію проекту «Закону про співпрацю з Україною з питань кібербезпеки», схваленого Палатою представників 7 лютого цього року. Документ спрямований на надання допомоги Україні в удосконаленні власної стратегії кібербезпеки, зокрема, що стосується посилення захисту комп’ютерних мереж органів державної влади, зменшення залежності України від російських інформаційних та комунікаційних технологій», – йдеться в повідомленні.

Для набрання чинності документ має бути підтриманий Сенатом і підписаний президентом США, зазначили в посольстві.

Раніше українські дипломати в США повідомляли, що Палата представників Конгресу США 404 голосами 7 лютого схвалила законопроект про підтримку кібербезпеки України в умовах російської агресії. Повідомлялося, що співавторами документа стали конгресмен-демократ Брендан Бойл та конгресмен-республіканець Браян Фітцпатрик.

5 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Він визначає основні об’єкти кіберзахисту, які в сукупності складають критичну інфраструктуру, принципи забезпечення кібербезпеки і нацсистему кібербезпеки. 7 листопада документ підписав президент України Петро Порошенко. Закон набере чинності 9 травня 2018 року.
…

У зоні бойових дій на Донбасі 27 лютого підтримувані Росією бойовики здійснили 5 обстрілів, в результаті ніхто із українських військовослужбовців не постраждав, повідомляє штаб української воєнної операції.

«На луганському напрямку противник вів вогонь зі 120-міліметрових мінометів, гранатометів та великокаліберних кулеметів по позиціях біля населеного пункту Луганське. З мінометів калібру 82 міліметри ворог обстрілював опорні пункти сил АТО в районі Троїцького. По захисниках Новоолександрівки загарбники застосували 82-міліметрові міномети, гранатомети різних видів, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

На сайтах угруповань «ЛНР» та «ДНР» не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Учасники російського панк-гурту Pussy Riot Ольга Борисова і Олександр Софеєв, яких кілька разів затримували в анексованому Росією Криму, 27 лютого повернулися до Москви, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

Активісти не виходили на зв’язок з вечора 26 лютого.

Телефони та комп’ютери Борисової та Софеєва перестали працювати після того, як активістів затримали і обшукали, а також направили на огляд в диспансер.

Ще одна учасниця Pussy Riot Марія Альохіна і сімферопольський активіст Олексій Єфремов були доправлені в поліцію після того, як їх вигнали з кафе активісти так званої «самооборони Криму».

Адвокат Альохіної пізніше повідомив, що затриманих опитали саме у справі про напад, а не через проведену вранці 27 лютого акцію на підтримку засудженого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

За даними кореспондента Радіо Свобода, Марія Альохіна вже вийшла з відділення поліції.

У серпні минулого року Марія Альохіна і Ольга Борисова провели в російському Якутську акцію на підтримку засудженого українського режисера Олега Сенцова. Активісток затримали. Суд оштрафував Борисову на 20 тисяч рублів.

20 грудня минулого року Марія Альохіна була затримана біля будівлі ФСБ Росії в Москві за плакат «З днем народження, кати». Акція була присвячена Дню працівника держбезпеки. Її засудили до 40 годин обов’язкових робіт.
…

Редактор-засновник «Української правди» Олена Притула звернулася із заявою до генерального прокурора України Юрія Луценка, в я кій вимагає розслідувати загибель журналіста видання Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт. Відповідну заяву з підписом Притули розміщено на сайті видання «Українська правда».

«Вказаний злочин було вчинено у спосіб, небезпечний для життя та здоров’я багатьох людей, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, оскільки вчинений в багатолюдному місці. Крім того, вибух автомобіля міг спричинити масштабну пожежу, оскільки поряд знаходилися кілька десятків припаркованих та проїжджаючих автомобілів. Звертаю Вашу увагу, що досудове розслідування за фактом навмисного вбивства Павла Шеремета за двадцять місяців слідства не дали жодного результату: ні виконавці, ні замовники вбивства не були встановлені. Тож вважаю, що вказаний злочин має розслідуватися саме як терористичний акт», – написала Притула у заяві до генерального прокурора.

У зверненні редактор-засновник «Української правди» також просить визнати її потерпілою у кримінальному провадженні.

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. Досі офіційного підозрюваного у розслідуванні вбивства Шеремета немає.

Раніше правоохоронці вже заявляли, що до роботи над справою залучали міжнародні служби ФБР і Інтерпол, але про результати їхньої роботи не повідомляли.

Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» у своєму звіті влітку минулого року розкритикувала розслідування вбивство Шеремета і заявила, що воно викликає більше запитань, ніж відповідей.

Павло Шеремет – білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював в інтернет-виданні «Українська правда», а також на радіо «Вєсті».
…

Звільнення Донбасу. Закон про «відсіч російській збройній агресії»;

Амосова проти Супрун. Медуніверситет імені Богомольця страйкує;

Головна проблема. Українські олігархи не хочуть змін у системі.

​На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко, заступник керівника штабу всеукраїнського Союзу ветеранів АТО Віталій Чорний та офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх; ректор Національного медичного університету імені Богомольця Катерина Амосова та голова комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець; виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов та політтехнолог Катерина Одарченко.
…

Російська журналістка і правозахисниця Зоя Свєтова звернулася до президента Франції Емманюеля Макрона з проханням посприяти у звільненні українського кінорежисера Олега Сенцова, засудженого в Росії.

У листі до Макрона, опублікованому 26 лютого французькою газетою Liberation, Свєтова пише, що не було ніяких терактів в Криму, як і не було жодного пам’ятника Леніну, в підриві якого російський суд звинуватив Олега Сенцова.

Звернення російської правозахисниці з’явилося у зв’язку з проведенням сьогодні в Парижі заходу на підтримку українського кінорежисера, яку організувала група «Нові дисиденти». На акцію з демонстрацією фільму «Суд: Російська держава проти Олега Сенцова» запросили французьких та інших іноземних діячів культури та кіно.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані російськими спецслужбами в анексованому Криму в травні 2014 року. Їх звинувачують в організації терактів на півострові.

У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені провину не визнали.

Сенцов і Кольченко визнані правозахисним рухом «Меморіал» політичними в’язнями.
…

Президент України Петро Порошенко відповідним указом відзначив за участь в АТО державними нагородами 108 воїнів, серед яких 43 посмертно і 62 – поранених, інформує сайт президентської адміністрації 26 лютого.

«Бійці відзначені орденами «Богдана Хмельницького» та «За мужність» III ступеня, медалями «За військову службу Україні» та «Захиснику Вітчизни», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що нагороджені двоє співробітників МВС, представлені до нагороди посмертно, та один поранений військовослужбовець Нацгвардії.

Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що від початку бойових дій у Збройних силах України 50 людей отримали генеральське звання.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути хіба що російські «добровольці».
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі 26 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків троє українських військовослужбовців зазнали поранень. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години понеділка бойовики здійснили 4 обстріли позицій ЗСУ.

Згідно з повідомленням, обстріли бойовиків тривали неподалік Лебединського, Пісків та Кам’янки.

Повідомляється, що під час збройних атак бойовики використовували 82 та 120-міліметрові міномети і стрілецьку зброю.

В угрупованні «ДНР» стверджують, що українські військові обстріляли в понеділок із мінометів Докучаєвськ. Як йдеться на сайтах бойовиків, пошкоджено три житлових будинки. Бойовики з угруповання «ЛНР» на своїх сайтах не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Дніпровський районний суд Києва переніс розгляд справи керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, якого звинувачують за статтею 345-1 «Погроза або насильство щодо журналіста» Кримінального кодексу України.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, суд продовжить розгляд справи 27 березня о 14:00.

На засіданні 26 лютого суд допитав свідків у справі, соратників потерпілого Всеволода Філімоненка.

30 січня у ході підготовчого засідання суду Шабунін визнав, що він ударив Філімоненка, оскільки той, як заявив керівник ЦПК, провокував його колегу. Також Шабунін заявив, що він не погоджується з кваліфікацією прокуратури, оскільки потерпілий не є журналістом, а «відомий йому як провокатор».

16 серпня 2017 року голові громадської організації «Центр протидії корупції» Віталію Шабуніну в Дніпровському районному відділі поліції Києва оголосили підозру. Активіста підозрювали в «умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості» (стаття 122 Кримінального кодексу) громадянину Всеволоду Філімоненку, який називає себе журналістом.

У документі вказано, що 8 червня 2017 року біля Дніпровського військкомату Києва Шабунін завдав Філімоменку одного удару по обличчю, що «спричинило тривалий розлад здоров’я останнього у вигляді закритої травми обличчя».

Проте 18 січня 2018 року у ЦПК повідомили, що слідчі перекваліфікували справу щодо Віталія Шабуніна – йому інкримінують частину 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України «Погроза або насильство щодо журналіста».
…

Основні елементи автоматизованої системи управління військами будуть створені до кінця 2018-го року, повідомив Радіо Свобода начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко.

«Процес іде. До кінця поточного року вже основні елементи такої системи на різних рівнях, починаючи від тактичного і закінчуючи оперативним, будуть створені. Але сам процес введення цієї системи, я думаю, займе ще кілька років, як мінімум», – сказав головнокомандувач ЗСУ в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами Віктора Муженка, деякі елементи єдиної автоматизованої системи управління (ЄАСУ) збройними силами, у тестовому режимі працюють вже зараз.

«Наприклад, система «Дельта». Вже у тестовому режимі вона використовується і застосовується, зокрема, і в зоні АТО безпосередньо для управління підрозділами, які виконують бойові завдання. Є й інші системи. Є і система «Кропива», і є відповідна система автоматизованого управління протиповітряною обороною», – зазначив начальник Генштабу.

Він наголосив, що пришвидшення цього процесу залежить від багатьох факторів, зокрема, «фінансового ресурсу», а також «від партнерів у поставці відповідного обладнання». Окрім цього, триває процес «дооформлення відповідної технічної документації» і створення системи захисту інформації.

Відповідаючи на запитання кореспондента про те, чи готовий Генштаб освоювати нові технології, Віктор Муженко сказав, що «триває постійний процес навчання».

«Ми проводимо навчання і здійснюємо, вже як керівники, реальне управління. Це є прийняття рішень, використання відповідного обладнання, застосування відповідних систем і таке інше. Перспективу бачимо у створенні ефективної системи управління на базі високотехнологічного обладнання», – запевнив Муженко.

Рівень автоматизації управління в ЗСУ, за висновками експертів Центру дослідження армії (ЦДАКР), наразі не перевищує 30%. Якнайшвидше запровадження єдиної автоматизованої системи управління військами здатне на 40% «покращити реагування на військові атаки» і зменшити втрати особового складу. 
…

26 лютого в «День опору Криму російській окупації» відбудеться спільний марафон «5 каналу», проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, Інформаційного агентства QHA («Кримські новини») і Радіо Hayat – «4 роки опору».

Протягом дня (з 14:00 до 21:30) ведучі марафону Катерина Некреча, Гаяна Юксель, Віталій Гайдукевич, Лариса Губіна, Павло Казарін спілкуватимуться з заступниками голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгозом й Ільмі Умеровим, радником голови Меджлісу Арсеном Жумаділовим, кримськими журналістами Валентиною Самар і Олександром Янковським, кримськотатарським режисером Ахтемом Сеїтаблаєвим, першим віце-спікером України Іриною Геращенко, а також із кримськими активістами і правозахисниками.

Крім того, в прямий ефір виходитиме спеціальний кореспондент Крим.Реалії з Генічеська Херсонської області. Він говоритиме про події, присвячені «Дню опору Криму російській окупації», і поспілкується з жителями анексованого Криму.

Також у рамках марафону буде пряме включення з мітингу на майдані Незалежності в Києві, який організовує Меджліс кримськотатарського народу і низка громадських і правозахисних організацій. Цей захід солідарності на підтримку тих громадян України, які проживають в умовах російської окупації в Криму.

В Україні дату 26 лютого пропонують проголосити «Днем опору Криму російській окупації». У цей день в 2014 році перед будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Україна 26 лютого починає трирічне членство в Раді ООН з прав людини, повідомив президент Петро Порошенко на своїй сторінці у Twitter.

«Завершивши місію непостійного члена РБ ООН, сьогодні Україна розпочала трирічне членство в Раді ООН з прав людини. Захист прав людини по всьому світу, у тому числі в тимчасово окупованому Криму та на Донбасі, – наш пріоритет», – написав президент.

За повідомленням на сайті Ради ООН з прав людини, 26 лютого починається її чергова сесія в Женеві, яка триватиме до 23 березня.

Україну обрали членом Ради Організації Об’єднаних Націй з прав людини на 2018-2020 роки у жовтні минулого року.

Рада ООН з прав людини, створена у 2006 році, складається з 47 членів. Рада готує рекомендації й проекти міжнародно-правових актів у сфері захисту прав людини.

У вересні президент України Петро Порошенко, виступаючи на засіданні Генеральної асамблеї ООН, звернувся до країн-членів організації з ініціативою створити «міжнародну групу друзі українського Криму». Він закликав посилити міжнародний режим деокупації Криму.
…

Біля посольства Росії в Києві 26 лютого відбувалася акція на підтримку «в’язнів Кремля». Як повідомляє кореспондент проект Радіо Свобода «Крим.Реалії», захід під назвою «26 хвилин опору» проводить Центр громадянських свобод в партнерстві з ПЕН-клубом США.

Організатори зазначають, що щонайменше 64 людей утримують у Росії й анексованому Криму за сфабрикованими кримінальними справами.

Подібні акції, за повідомленням організаторів, пройдуть у Чернігові, Львові, Одесі, а також Ризі й Варшаві.

В Україні дату 26 лютого пропонують проголосити «Днем опору Криму російській окупації». У цей день у 2014 році перед будівлею Верховної Ради Криму пройшов мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство».

В Україні і в усьому світі 26 лютого проводяться акції, дискусії, форуми, мітинги, ходи на підтримку кримчан і територіальної цілісності країни.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Ключовим кадровим питанням у роботі Верховної Ради України цього тижня є призначення голови Національного банку, повідомив спікер парламенту Андрій Парубій.

«Це кадрове питання займе близько півтори години часу, воно буде об’ємним, і ми повинні проходити його за повною процедурою розгляду», – сказав Парубій 26 лютого на засіданні погоджувальної ради парламенту.

5 лютого комітет Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендував парламенту звільнити з посади голови Національного банку України Валерію Гонтареву й призначити на цю посаду Якова Смолія, який наразі виконує обов’язки голови регулятора. 

Президент України Петро Порошенко 18 січня вніс до Верховної Ради проекти постанов про звільнення Валерії Гонтаревої з посади глави Національного банку України та призначення на цю посаду Якова Смолія.

Гонтарева у квітні 2017 року повідомила, що подала президентові України заяву про відставку за власним бажанням, з травня 2017 року виконувачем обов’язків голови НБУ став перший заступник Гонтаревої Яків Смолій. Чутки про відставку Гонтарева з’явилися ще в лютому 2016 року. Проте тоді у Національному банку України зазначили, що ця інформація не відповідає дійсності.

Гонтарева очолювала НБУ з 2014 року. Під її керівництвом відбулося значне зменшення кількості банків у фінансовій системі України, оскільки регулятор збільшив вимоги до статутного капіталу й інших показників діяльності фінансових установ.
…

Підконтрольна Кремлю прокуратура Криму викликала для перевірки представників Українського культурного центру, а також прийшла з перевіркою в бібліотеку Сімферополя, де активісти проводили свої заходи, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії» з посиланням на представницю центру Ольгу Павленко.

«Співробітники прокуратури перевіряють бібліотеку, де ми займалися вишиванням. Уявіть, тільки вишиванням!» – зазначила Павленко.

Крім того, активісти розповіли, що друкарні відмовляються друкувати газету, яку видає центр, посилаючись на листи від правоохоронних органів Росії, де газета «Кримський терен» українською мовою називається «екстремістським матеріалом».

Активісти Українського культурного центру в Криму 26 серпня минулого року презентували перший експериментальний випуск видання «Кримський Терен» українською та російською мовами.

У першому випуску була опублікована інструкція для вступу до вищих навчальних закладів материкової України, матеріал про блокування інтернет-ЗМІ в Криму, фрагменти останнього слова у суді кримського політв’язня Володимира Балуха, а також історичне дослідження.

У доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International цього року йдеться про утиски свободи слова, переслідування зібрань, які тривають в анексованому Криму. Окрім того, зазначається, що російські спецслужби обшукували домівки десятків кримських татар, що є частиною ширшої кампанії залякування, при цьому мало хто з адвокатів може наважитися на захист прав критиків Росії, адже вони також стають об’єктом переслідувань. 

В оприлюденому у січні цього року звіті міжнародної правозахисної організації Freedom House, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу, Україна залишається в розділі «частково вільних» країн, а Крим отримав статус «невільної» території, яку окупувала Російська федерація.

Серед країн, де рівень свобод є найнижчим, – Сирія, Південний Судан, Північна Корея, Туркменистан, Сомалі, Лівія, Узбекистан.
…

Від початку бойових дій у Збройних силах України 50 людей отримали генеральське звання, повідомив Радіо Свобода начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко.

«Із 2014-го у нас було присвоєно 50 генеральських звань. З них практично всі – це офіцери, які вже мали бойовий досвід. На сьогодні основною умовою просування по службі, призначення, і особливо на основні командні посади, є саме наявність бойового досвіду, того досвіду, який ми отримали у війні 2014–2017 років і продовжуємо отримувати у 2018 році», – сказав головнокомандувач ЗСУ в інтерв’ю Радіо Свобода. 

Віктор Муженко також зазначив, що за час війни у ЗСУ «уже більше ніж у два рази помінялися командири батальйонів і бригад».

«Командири бригад, які були у 2014 році, зараз вже командувачі оперативних командувань. Деякі з них уже зараз на посадах заступників командувачів видів Збройних сил України», – пояснив начальник Генштабу.

Віктор Муженко наголосив, що серед випускників вищих військових навчальних закладів цього року буде чверть тих, хто свідомо пов’язав своє майбутнє з армією уже після початку бойових дій.

«У нас у цьому 2018-у році, буде перший випуск молодих офіцерів, які вступали до вищих військових навчальних закладів восени 2014 року. Із загальної кількості випускників 25% – це ті офіцери, які ще в травні, квітні, червні, липні 2014 року були солдатами і сержантами. Вони вступали свідомо обираючи свій шлях, розуміючи всі ті проблеми, які можуть бути, ту небезпеку для свого особистого життя, для свого здоров’я, ту відповідальність, яку вони будуть нести», – сказав Віктор Муженко.

За його словами, «це потужний кадровий потенціал» української армії. Також військовослужбовці з бойовим досвідом, які мають вищу освіту, можуть пройти тримісячні курси і отримати офіцерське звання. 

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути хіба що російські «добровольці».
…

Йдеться про зразки голосу для розслідування кримінального провадження проти Міхеїла Саакашвілі, яке триває в Україні
…

Україна розраховує на продовження у першій декаді березня санкцій Євросоюзу щодо посадовців часів президентства Віктора Януковича, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс Україна» заступник Генерального прокурора України Євген Єнін. Водночас, за його словами, у санкційних списках ЄС дійсно є «група ризику», щодо якої санції можуть зняти, консультації щодо цього відбуваються у закритому режимі, тож назвати конкретні прізвища він не може.

«В принципі на сьогоднішній день ми близькі до тієї точки, коли необхідність для українського слідства у збереженні режиму санкцій фактично відпаде і тимчасові ліміти, які є в розпорядженні європейських партнерів, буде вичерпано», – сказав заступник Генпрокурора.

20 лютого Радіо Свобода стало відомо, що санкції проти Сергія Клюєва на наступний рік продовжені не будуть: дипломати Європейського союзу мають намір продовжити дію санкцій проти колишнього президента України Віктора Януковича і багатьох його соратників, але виключити зі списку двох із них – депутата-втікача Сергія Клюєва і екс-міністра юстиції Олену Лукаш.

Як заявили дипломати, санкції щодо решти 13 осіб у списку 21 лютого будуть продовжені ще на рік. Серед цих 13 осіб – Янукович, його син Олександр, колишній прем’єр Микола Азаров, екс-віце-прем’єр Сергій Арбузов, а також брат Сергія Клюєва Андрій, який був головою адміністрації Януковича.

Ці санкції – заборона на в’їзд до ЄС і замороження активів на території Євросоюзу – були запроваджені навесні 2014 року проти осіб, яких у Євросоюзі вважають відповідальними за дестабілізацію становища в Україні, і відтоді кілька разів переглянуті й продовжені. Дехто з підсанкційних намагався оскаржувати їх у Європейському суді, але там щоразу вирішували, що чинні санкції запроваджені законно (хоча в кількох випадках заднім числом визнавали незаконність цих санкцій у період весни 2014 – весни 2015 років).

 
…

Поліція Києва наполягає на законності додаткових перевірок жінок 21 лютого в Оболонському суді Києва, де в режимі відеоконференції допитували президента України Петра Порошенка.

«Поліція діяла у суворій відповідності до законодавства. Всі заходи здійснювалися з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, а також з метою уникнення провокацій», – йдеться в повідомленні поліції 24 лютого у Facebook.

У поліції уточнили, що узгоджували заходи безпеки з Управлінням державної охорони.

«Слід зазначити, що завдяки проведеним поліцією заходам вдалося запобігти провокативним діям представниці одного із громадських рухів. Із жінкою було проведено профілактичну бесіду про неприпустимість вчинення правопорушень, після чого відпущено», – додали в поліції.

21 лютого в Оболонському суді Києва на черговому засіданні у справі про звинувачення в державній зраді екс-президента Віктора Януковича через відеоконференцію допитували чинного президента Петра Порошенка. У суді були посилені заходи безпеки, особливо щодо жінок – їх просили роздягнутися в окремій кімнаті. За словами кореспондентки Радіо Свобода, жінки проходили три етапи контролю, і на кожному з них журналісток просили або зняти верхній одяг, або пройти в окрему кімнату й показати, що на тілі немає написів. Перевіряли жінки-поліцейські. Згодом стало відомо, що таким чином поліцейські намагалися запобігти акції Femen, і таки затримали одну особу.

У Національній поліції посилений огляд жінок-відвідувачок Оболонського районного суду Києва, де спершу очікували особистої присутності президента Петра Порошенка, вже називали «вимушеним».

Але такі заходи викликали різку критику. Міжфракційне об’єднання депутатів «Рівні можливості» засудило «ганебне порушення прав людини в Оболонському районному суді міста Києва, яке відбулось під час допиту свідків у справі Януковича» і закликало поліцію вибачитися.

А президент України Петро Порошенко назвав неприпустимими дії силовиків і заявив, що чекає на результати службового розслідування цих дій.

 
…