Грицак: у битві з агресором загинули 23 співробітники СБУ

23 співробітники Служби безпеки України загинули «у битві» з Росією, заявив голова СБУ Василь Грицак з нагоди 26-ї річниці з дня створення спецслужби.

«Співробітники української спецслужби воюючи на видимих і невидимих фронтах ефективно захищають національні інтереси держави, законні права та свободи громадян. Передовою для нас стала вся країна. Ми знешкоджуємо ворога не лише в районі проведення антитерористичної операції, але й у глибокому тилу. Низький уклін 23 нашим героям, які віддали життя у битві з агресором, що занапастив рідну землю», – сказав Грицак.

Відносини між Україною й Росією загострилися після анексії Криму й початку збройного конфлікту на Донбасі.

Президент Петро Порошенко заявив, що протягом 2017 року Служба безпеки України затримала 591 людину за підозрою в терористичній діяльності, зборі розвідувальної інформації і сприяння підтримуваним Росією бойовикам. 

МЗС України вимагає звільнити кримськотатарського активіста Мемедемінова

Міністерство закордонних справ України вимагає звільнити журналіста, кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова, якого заарештували в анексованому Росією Криму, заявила речниця відомства Мар’яна Беца.

«Після незаконних виборів окупант посилює тиск на кримських татар. Вимагаємо звільнення активіста Нарімана Мемедемінова», – написала Беца у Twitter 24 березня.

23 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова до 16 травня.

Напередодні в будинку Мемедемінова російські силовики і правоохоронці провели обшук. Після обшуків його відвезли на допит в управління ФСБ Росії в Сімферополі.

Правозахисники, журналісти, блогери вимагали від Росії і підконтрольної їй влади анексованого Криму негайного звільнити активіста.

У лютому 2016 року в будинку Мемедемінова вже проводили обшук, підконтрольний Росії Бахчисарайський районний суду 13 липня 2017 року розглядав адміністративну справу проти активіста, його притягували до відповідальності за нібито участь в несанкціонованому мітингу 13 квітня 2017 року поблизу будинку Сейдамета Мустафаєва, в якого в той момент проводився обшук. Тоді біля будинку зібралася велика кількість кримських татар, щоб підтримати співвітчизника, серед них був і Наріман Мемедемінов.

Після анексії в Криму підконтрольна Росії влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Рада доброчесності заявила, що більше не братиме участь у процесі оцінки суддів

Громадська рада доброчесності заявила, що припиняє свою участь у процесі кваліфікаційного оцінювання суддів.

«Аби влада, розхвалюючи досягнення судової реформи, перед українцями та міжнародними організаціями вкотре не використала громадськість, Громадська рада доброчесності вирішила припинити свою участь у квазіпроцесі очищення суддівського корпусу. Члени ГРД сподіваються на підтримку в очах суспільства і зроблять усе, аби процес оцінювання суддів відбувся прозоро та ефективно», – заявили в організації.

У Громадській раді доброчесності заявили, що її активістів «технічно витиснули» з процесу переатестації суддів.

«На суддівському конвеєрі Вищої кваліфікаційної комісії суддів влаштовує суддям псевдоперевірку їхнього професійного рівня та доброчесносності. Для того, аби громадськість не перешкоджала такій діяльності, Комісія своїми змінами до Регламенту оцінювання суддів технічно «витиснула» Громадську раду доброчесності з одного з головних етапів судової реформи – переатестації суддів», – заявили в ГРД.

Відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» Громадська рада доброчесності збирає, перевіряє і аналізує інформацію щодо судді або кандидата на посаду судді, надає її Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Також Рада має право надавати висновки про невідповідність судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Перші офіційні збори Громадської ради доброчесності відбулися 23 листопада 2016 року.

У Києві українці привітали білорусів із ювілеєм БНР

У Києві на майдані Незалежності відбулася акція з нагоди 100-річчя проголошення Білоруської Народної Республіки. Акцію провели представники Білоруського центру «Сябри», тактичної групи «Білорусь» та інших організацій.

До святкування приєдналися близько 100 українців і білорусів. Під час акції пролунали, зокрема, пісні білоруського добровольця Олександра Черкашина, який загинув на сході України.

Після акції на майдані Незалежності учасники акції поклали квіти до пам’ятника білорусу Михайлу Жизневському, одному з перших загиблих на Євромайдані, а також ще одному Герою Небесної сотні Якову Зайку, колишньому депутату Верховної Ради, білорусу за походженням.

Учасники акції пройшли під біло-червоно-білими прапорами з майдану Незалежності до вулиці Грушевського.

Святкові акції з нагоди 100-річчя БНР відбулися також в інших країнах світу – Канаді, США, Чехії, Польщі, Швейцарії, Литві, Латвії, Ізраїлі тощо.

У Білорусі силовики 25 березня затримували прихильників опозиції, які прагнули в не санкціонований владою спосіб відзначити «День Волі» – неофіційне свято з нагоди 100-річчя від дня проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки.

Читайте також: БНР і УНР. Що слід знати про 100 років незалежності Білорусі

За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, затримання розпочалися за кілька днів до ювілею і тривали в неділю. Лише в Мінську затримані близько 50 людей, серед яких і лідер опозиції Микола Статкевич.

У Білорусі цього року вперше за час правління Олександра Лукашенка влада не перешкоджає відзначенню історичної дати, натомість сприяє офіційно схваленим концертам в обласних центрах та великих містах.

Рівень відносин із Росією не потребує додаткової висилки дипломатів – Геращенко

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що дипломатичні відносини України та Росії перебувають на «критичному мінімумі», який не потребує додаткової висилки російських дипломатів.

«По фейсбуку розганяється чергова зрада, мовляв, всі країни ЄС висилають російських дипломатів, а ми – ліпецкаяфабрикаторгівлянакровіневисилаємо», – написала Геращенко у Facebook і назвала таку позицію «непрофесіоналізмом».

«По-перше, в Україні давно немає посла РФ, ми не прийняли агреман на нового посла. Так само немає посла України в РФ. Наші дипломатичні відносини зведені до критичного мінімуму, в посольствах залишається кілька рядових дипломатів і консули. Висилка російських консулів викличе висилку украінських консулів – й наші політв‘язні в РФ залишаться сам на сам з мордором, без шансу бодай раз на кілька місяців побачити украінського представника, відчути мінімальну підтримку. Ви правда цього хочете?» – запитує Геращенко, яка також працює в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі й відповідає за звільнення утримуваних проросійськими сепаратистами людей.

Близько 20 європейських країн і США готуються вислати російських дипломатів у відповідь на отруєння у Великій Британії колишнього шпигуна Сергія Скрипаля і його дочки Юлії, повідомляє британське видання The Times. За даними The Times, дії з вислання дипломатів, пов’язаних зі шпигунськими мережами Москви, почнуться 26 березня з відкликання посла Європейського союзу в Росії. Його відкликають поки що на один місяць.

Днями на саміті в Брюсселі всі 28 країн ЄС визнали «дуже ймовірною» причетність Росії до отруєння в Британії хімічною речовиною військового призначення колишнього російського співробітника ГРУ, цим самим чітко ставши на боці Лондона.

Сергій Скрипаль і його дочка Юлія були госпіталізовані 4 березня. Слідчі вважають, що їх отруїли виробленою в Росії нервово-паралітичною речовиною «Новачок». 22 березня суддя Дейвід Вільямс, який видав слідству дозвіл на відбір зразків крові Скрипалів заявив, що може йтися про пошкодження мозку в обох через отруєння. Поліцейського, який теж постраждав від контакту з хімічною речовиною, уже виписали з лікарні.

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочки Юлії й оголосила про вислання 23 російських дипломатів.

17 березня Росія оголосила персонами нон ґрата 23 дипломатів з Британії. Москва заперечує свою причетність до отруєння.