«Схеми» відкидають закиди з боку ВМС України щодо «перекручування відомостей» у розслідуванні

«Чому з 2014 року американський презент досі стоїть в порту Балтимора, а не служить українським Військово-морським силам в акваторії Чорного моря?»

Американський штат оголосив березень місяцем пам’яті Голодомору в Україні – посольство

Американський штат Массачусетс визнав геноцидом Голодомор 1932-1933 років на теренах України, повідомило українське посольство в США 29 березня.

У прокламації, яку оприлюднило дипломатичне представництво України, йдеться: «Я, Чарльз Бейкер, губернатор штату Массачусетс, проголошую березень 2018 року місяцем пам’яті геноциду в Україні».

У посольстві зазначили, що Массачусетс став дев’ятим американським штатом, який визнав Голодомор геноцидом. Раніше це зробили у Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні та Пенсильванії.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Державне бюро розслідувань отримало свою Раду громадського контролю

Понад 90 громадських організацій обрали зі своїх лав склад Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Про це повідомила Радіо Свобода головуюча на установчих зборах Ради громадського контролю, голова Всеукраїнської профспілки адвокатів Надія Корінна.

За її словами, 15 членами Ради громадського контролю ДБР, крім неї самої, стали Василь Апасов, Максим Балдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Катерина Кувіта, Наталія Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко та Анатолій Свирид.

На установчі збори подали документи понад 100 громадських об’єднань, з них 99 пройшли перевірку та отримали право формувати Раду громадського контролю ДБР. У зборах 30 березня взяли участь представники 91 громадської організації, повідомив Радіо Свобода голова Державного бюро розслідувань Роман Труба.

Він особисто відкрив установчі збори, під його керівництвом делегати обрали головуючого та рахункову комісію. Проте, за словами очільника ДБР, його участь у формуванні наглядового органу є суто технічною і обмежується друком бюлетенів та іншими організаційними питаннями.

Зі свого боку, голова антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ та один з учасників відбору складу Ради громадського контролю Олександр Лємєнов назвав перелік організацій-учасників нерепрезентативним, а сам метод формування контролюючого органу, за його словами, не запобігає маніпуляціям.

Так, за підрахунками РПР, 37 із 99 зареєстрованих організацій пов’язані між собою та є близькими до керівництва ДБР, ще 46 – мають зв’язки з політиками. Лише близько 15 виглядають як дійсно незаангажовані громадські організації, вважають у Реанімаційному пакеті реформ.

Аналогічну оцінку процесу формування Ради громадського контролю ДБР зробили депутат від БПП Мустафа Найєм та активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко.

Також вони вказують на деякі порушення. Зокрема, на те, що як мінімум один з бюлетенів замість представника громадської організації отримала інша особа, яка, імовірно, і голосувала, стверджують учасники.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, що покликаний розслідувати злочини високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду, у тому числі корупційні злочини, не підслідні НАБУ.

Павлоградський суд викликав на засідання бойовика «Гіві», якого вважають загиблим

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області викликає на засідання обвинуваченого у справі про теракт Михайла Толстих (командира угруповання бойовиків «Сомалі» на прізвисько «Гіві»). 30 березня суд опублікував відповідне повідомлення в офіційній газеті «Урядовий кур’єр».

За повідомленням суду, після публікації в пресі обвинувачений вважається повідомленим про час і місце суду. У разі неявки суд розгляне справу без нього, йдеться у повідомленні.

Як підтвердили в суді, справу має розглянути колегія із трьох суддів на чолі з головою суду Наталією Самоткан. Михайла Толстих обвинувачують у скоєнні терористичного акту. Судове засідання призначене на 9:00 5 квітня.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до суду з приводу виклику Толстих на засідання.

Правозахисниця, директорка програми USAID «Права людини в дії» Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова повідомила Радіо Свобода, що справа проти «Гіві» перебуває в Павлоградському суді з грудня 2016 року. Вона зазначила, що причин для закриття провадження немає, поки факт смерті обвинуваченого не встановлений офіційно.

«Підставою для закриття кримінального провадження є смерть людини. Якщо суд не виніс постанови, що людина є померлою, то вона вважається живою. Але йде інформація, у тому числі від СБУ про те, що «Гіві» вважається загиблою особою. Та СБУ не може це 100-відсотково підтвердити, адже це сталось на непідконтрольній Україні території. Тому суд не може закрити провадження. Наскільки я розумію, відбуватиметься заочне засудження, так само, як і в «справі Плотницького», – сказала Волкова.

За словами правозахисниці, щоб підтвердити смерть «Гіві, Україна мала б звернутися з офіційним запитом до Слідчого комітету Росії. Надія Волкова також вважає, що судовий процес проти «Гіві» наразі треба тимчасово припинити.

«Мені здається, було б доречним призупинити цей судовий процес. Зараз не встановлено, хто є відповідальним за ці (неконтрольовані Україною – ред.) території. Росія не визнає себе стороною конфлікту. Навіть якщо зараз суд винесе вирок, то які наслідки?» – додала Надія Волкова.

8 лютого 2017 року в угрупованні «ДНР» заявили про загибель у результаті вибуху Михайла Толстих, ватажка бойовиків на прізвисько «Гіві». У Міноборони України тоді підтвердили смерть.

Голова Миколаївської ОДА Савченко відсторонений – АП

Голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко відсторонений від роботи, повідомив Радіо Свобода керівник головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Андрій Жигулін.

«Зараз голова Миколаївської ОДА відсторонений. Якщо слідство доведе його провину, він буде звільнений», – сказав Жигулін.

30 березня Савченко розповів, що подав президентові заяву про складання повноважень на період розслідування справи про самогубство колишнього льотчика, екс-директора комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» Владислава Волошина.

29 березня Миколаївська обласна рада перенесла розгляд питання про оголошення недовіри голові облдержадміністрації Олексію Савченку. Депутати вирішили у перші два тижні квітня на позачерговій сесії заслухати звіт голови ОДА, а після цього ухвалювати рішення про оголошення недовіри, повідомляли місцеві ЗМІ.

Начальник Головного управління національної поліції в Миколаївській області Юрій Мороз попросив 29 березня керівництво поліції змінити підслідність справи загиблого героя-льотчика Владислава Волошина. Він вважає, що для об’єктивного та неупередженого розгляду справи провадження могли б розслідувати Головне слідче управління Національної поліції або інші територіальні підрозділи.

Про те, що 29-річний Волошин скоїв самогубство в своїй квартирі в Миколаєві, стало відомо 18 березня. Волошин раніше був пілотом у Збройних силах України, брав участь в українській воєнній операції на Донбасі.

Російський сенатор – «Нафтогазу»: коли залишитеся без газу, подивимося, хто буде «котиком»

Член Ради федерації Росії Олексій Пушков відреагував на заяву української компанії «Нафтогаз» про визнання російським «Газпромом» боргу за рішенням Стокгольмського арбітражу.

«На рішенні Стокгольмського арбітражу життя не закінчується. Коли «Нафтогаз» залишиться без російського газу, подивимося, хто буде «котиком», – написав член верхньої палати парламенту Росії в мережі Twitter.

Прес-служба української компанії 29 березня назвала «котиками нашими» співробітників «Газпрому», коли повідомляла, що у міжнародних стандартах фінансової звітності російський «Газпром» визнав заборгованість.

«От котики наші. Можна скільки завгодно робити вигляд, що рішення Стокгольмського арбітражу це ще не факт і «будєм посмотрєть», але міжнародні стандарти фінансової звітності – це міжнародні стандарти фінансової звітності», – ішлося в повідомленні «Нафтогазу».

Україна не купує російський газ з кінця 2015 року.

У грудні 2017 року «Нафтогаз» повідомив, що Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги російської компанії «Газпром» до «Нафтогазу України» щодо принципу «бери або плати» на суму 56 мільярдів доларів за 2009-2017 роки. Як заявляли в українській компанії, «Нафтогаз» також домігся зменшення майбутніх обов’язкових річних обсягів закупівлі газу в «Газпрому» більш ніж у 10 разів відповідно до фактичних потреб в імпорті газу.

Україна 1 березня надіслала ноту ЄС, в якій попередила про відмову Росії виконувати рішення Стокгольмського арбітражу щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. Також 1 березня «Газпром» повернув «Нафтогазу» сплачені раніше українською компанією кошти за обсяги газу, купувати які зобов’язує рішення Стокгольмського арбітражу. Таким чином, Росія не поновила постачання Україні газу.

ДФС: завершуємо розробку забезпечення, що дозволить заповнювати е-декларації автоматично

Наразі завершується розробка забезпечення, яке дозволить заповнювати електронні декларації автоматично, повідомив в.о. голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан у Facebook.

«Зараз завершуємо розробку спеціального програмного забезпечення, що буде заповнювати форми е-декларацій в автоматичному режимі. Після перевірки даних, які автоматично підтягнуться з усіх наших реєстрів (доходи, майно, нерухомість, автотранспорт), співробітнику залишиться тільки накласти свій цифровий підпис. Або внести до автоматично заповненої форми уточнення», – заявив Продан.

Систему електронного декларування запустили 1 вересня 2016 року. Її створення було однією з вимог Європейського союзу для запровадження безвізового режиму з Україною. Особи, яким необхідно заповнювати декларації, неодноразово скаржилися на помилки в роботі системи.

Порошенко оприлюднив фінансову декларацію за 2017 рік – АП

Президент України Петро Порошенко оприлюднив декларацію про доходи, видатки і благодійність у 2017 році, повідомила 30 березня прес-служба голови української держави.

«Загальна сума доходів, отриманих Петром Порошенком за 2017 рік, дорівнює 16 303 874 гривням. 336 000 із них становить заробітна плата, яку глава держави із року в рік в повному обсязі перераховує на благодійні цілі. 15 795 874 гривень – проценти по депозитах. З цими та іншими даними можна ознайомитися у електронній декларації Петра Порошенка за 2017 рік, яка сьогодні з’явиться у відкритому доступі», – ідеться в повідомленні.

«Президент задекларував витрати за попередній рік, – в тому числі, як і обіцяв, кошти, які були витрачені на відпочинок. Ті гроші було офіційно перераховано у безготівковій формі із раніше задекларованих власних рахунків, із дотриманням банківського та податкового законодавства України. Сума – в два рази менша за цифри, які фігурували у ЗМІ. Жодної копійки не витрачено із державного бюджету», – вказує прес-служба Порошенка.

Також на цю тему: Порошенко на Мальдівах орендував окремий острів – «Схеми»

«Близько 200 мільйонів гривень у 2017 році склали витрати на благодійну діяльність», але «вони не відображені у декларації на тій підставі, що подібна діяльність здійснювалася не фізичною особою, а всеукраїнською організацією «Благодійний Фонд Порошенка» та юридичними особами, бенефіціарним власником яких є Петро Порошенко і які зазначені в його електронній декларації», ідеться в поширеній сайтом президента інформації. 

Протягом 2017 року Петро Порошенко не отримував дивідендів від підприємств, кінцевим бенефіціаром яких він є, додає Адміністрація президента.

«Петро Порошенко декларує доходи з 1997 року, і як відомо, свої статки заробив до того, як став президентом», – окремо наголошується в повідомленні.

Про заробітну плату президента України в 2017 році його адміністрація повідомила ще в січні 2018 року.

30 жовтня 2017 року Порошенко подав свою електронну декларацію. Тоді він задекларував понад 26 мільйонів доларів (кошти на банківському рахунку). Він задекларував права власності у понад 100 компаніях в Україні, Росії, Польщі, Іспанії, на Кіпрі, Британських Віргінських островах та у Нідерландах, зарплату у сумі 121 054 гривень та інвестиційні прибутки у сумі 59 298 642 гривень.

Крім того, Порошенко задекларував будинок площею 1331 квадратний метр у селищі Козин під Києвом. Вартість цього будинку на дату придбання 30 мільйонів гривень. Також в Козині Порошенко задекларував ще 3 земельні ділянки, одну з яких він орендує. У Києві президент задекларував 3 земельні ділянки, 2 квартири, площею 134 і 82 квадратних метрів.

Після того Порошенко кілька разів вносив зміни до декларації – додатково декларував дохід у вигляді відсотків від вкладу в «Міжнародному інвестиційному банку» (МІБ), акціонером якого він є.