Month: April 2018

Практична підготовка української армії з американськими протитанковими ракетними комплексами «Джавелін» (Javelin) розпочнеться 2 травня, повідомив міністр оборони України Степан Полторак у Facebook.

«Це рішення (про передачу джавелінів – ред.) дало нам можливість приступити від теоретичної до практичної підготовки наших розрахунків «Джавелін», які розпочнуться 2 травня на базі навчальних центрів Збройних сил України і дадуть нам можливість створити потужний протитанковий резерв», – розповів Полторак.

30 квітня Державний департамент США повідомив Радіо Свобода про прибуття джавелінів до України. Пізніше президент України Петро Порошенко підтвердив цю інформацію.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Читайте також: 210 джавелінів для України: один на три російські танки на Донбасі

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку.
…

Представництво ЄС в Україні засуджує порушення прав фігуранта сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва, якого утримують у СІЗО Сімферополя. Про це повідомляється у заяві на сторінці у Facebook Представництва ЄС в Україні.

«Представництво ЄС і надалі засуджує будь-які порушення прав кримських татар, зокрема, це стосується стану здоров’я Узеїра Абдуллаєва», – йдеться у повідомленні.

Напередодні кримський адвокат Джеміль Темішев заявив про важкий стан Узеїра Абдуллаєва, що може спричинити відрив тромбу і зараження крові. За даними Темішева, незважаючи на заяву лікаря про те, що Абдулаєву потрібна госпіталізація, підсудного відправили назад в ізолятор, де його стан погіршився. Пізніше він зазначив, що звертався до російської прокуратури, яка пообіцяла, що Абдуллаєву нададуть медичну допомогу «вже сьогодні».

Окрім того, як заявила український омбудсман Людмила Денісова після візиту російських спостерігачів до СІЗО Сімферополя, здоров’я фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва станом на 30 квітня поліпшується, він самостійно пересувається за допомогою тростини і жодних скарг не висловлює.

МЗС України закликало допустити до Абдуллаєва українських лікарів.

У понеділок 30 квітня мати Абдуллаєва повідомила, що у її сина, який перебуває в СІЗО Сімферополя, кілька днів тримається висока температура, опухла й набрякла нога, він відчуває сильний біль. За словами Діляри Абдуллаєвої, ці ознаки можуть свідчити про зараження крові.

Перед цим підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляції захисту фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», серед яких Теймур Абдуллаєв, на продовження запобіжного заходу.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: це Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії, а з 2014 року і в окупованому нею українському Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у цій країні 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

 
…

«Довгоочікувана зброя прибула до українського війська. І значно зміцнила потужний стримуючий ефект нашої боєздатності і євроатлантичної безпеки»
…

Громадська організація «Комітет виборців України» назвала попередні результати місцевих виборів, які відбулися 29 квітня.

За даними КВУ, кандидати на посаду голови об’єднаних територіальних громад від «Блоку Петра Порошенка» перемогли у 21 ОТГ, самовисуванці – у 13, кандидати від «Батьківщини», «Аграрної партії», «Опозиційного блоку», «Радикальній партії» та «Нашого краю» здобули по одній перемозі. В організації заявили, що не мають даних про результати виборів голови Білогірської селищної ОТГ на Хмельниччині.

У КВУ з посиланням на «Блок Петра Порошенка» заявили, що в результаті голосування за партійні списки на виборах в чотирьох міських ОТГ перемогли 40 кандидатів від БПП, 20 від «Батьківщини», 11 від «Радикальної партії», 10 від «Опозиційного блоку», шість від «Народного фронту», сім від «Народного руху України», по п’ять від «Аграрної партії» та «Самопомочі», чотири від «Нашого краю» та по два від «Укропу» й «Справедливості».

В організації з посиланням на дані «Батьківщини» заявили, що під час голосування за кандидатів на виборах до сільських, селищних і міських рад перемогли 277 кандидатів від «Батьківщини», 212 від БПП, 106 від «Аграрної партії», 44 від «Нашого краю», 39 від «Радикальної партії», 25 від «Укропу», 20 від «Опозиційного блоку», 16 від «Самопомочі», дев’ять від «Народного фронту», шість від ВО «Свобода» та чотири від «Громадянської позиції». У даних не враховуються результати депутатів-самовисуванців.

29 квітня перші вибори відбулися в 40 об’єднаних територіальних громадах. Голосування проходили у 4 міських, 14 селищних, 22 сільських ОТГ у 17 областях.

Після проведення виборів 29 квітня загалом в Україні існуватимуть 705 ОТГ.
…

«30 квітня формат АТО змінився на операцію Об’єднаних сил»
…

Стан фігуранта сімферопольського «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва, якого утримують у СІЗО Сімферополя, «загрожує відривом тромбу і генералізованим сепсисом», повідомив журналіст російської служби Радіо Свобода Антон Наумлюк, посилаючись на кримського адвоката Джеміля Темішева.

«Наскільки мені відомо, у Абдуллаєва є тромбофлебіт вен нижніх і верхніх кінцівок, трофічне ураження гомілки, абсцес гомілки і передпліччя, септицемія. Стан загрожує відривом тромбу і генералізованим сепсисом», – цитує заяву адвоката Наумлюк.

За його даними, незважаючи на заяву лікаря про те, що Абдулаєву потрібна госпіталізація, підсудного відправили назад в ізолятор, де його стан погіршився.

«У СІЗО йому лише колють антибіотик і роблять примочки. Стан постійно погіршується », – додав журналіст.

МЗС України закликало допустити до Абдуллаєва українських лікарів.

У понеділок 30 квітня мати Абдуллаєва повідомила, що в її сина, який перебуває в СІЗО Сімферополя, кілька днів тримається висока температура, опухла й набрякла нога, він відчуває сильні болі. За словами Діляри Абдуллаєвої, ці ознаки можуть свідчити про зараження крові.

Перед цим підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляції захисту фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», серед яких Теймур Абдуллаєв, на продовження запобіжного заходу.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

 
…

Шість політичних партій вдалися до підкупу громадян на виборах в об’єднаних територіальних громадах 29 квітня, повідомив голова Комітету виборців України «Громадському радіо».

«Лідери (за кількістю підкупів – ред.) – «Батьківщина» та «Аграрна партія», трохи менше – в «Радикальної партії». По одному випадку підкупу є в «Блоці Петра Порошенка» та «Самопомочі», – розповів Кошель.

Він не назвав точну кількість випадків підкупу.

Водночас Кошель розповів, що «було кілька схем» підкупу виборців.

«Перша – традиційна роздача грошей. Суми різні: від 300 до 600 гривень. Інша схема – коли з виборцями підписувалися угоди, за якою першу частину коштів вони отримували до голосування, другу – після. Також виборцям роздавали безкоштовні квитки на концерти, це теж підкуп. Хтось ішов до виборців із комбікормом, хтось із продовольчими наборами», – заявив голова КВУ.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко повідомляв, що 29 квітня перші вибори відбуваються в 40 об’єднаних територіальних громадах. За його даними, вибори проходять у 4 міських, 14 селищних, 22 сільських ОТГ у 17 областях.

Після проведення виборів 29 квітня загалом в Україні існуватимуть 705 ОТГ.
…

У Міністерстві закордонних справ України засудили продовження арешту 19-річному українцю Павлу Грибу.

«Рішуче засуджуємо «рішення» російського суду і вимагаємо звільнення політв’язня Павла Гриба. Також вимагаємо допустити українських лікарів», – написала речниця МЗС Мар’яна Беца у Twitter.

28 квітня Жовтневий районний суд російського Краснодара продовжив арешт 19-річному українцю Павлу Грибу до 4 липня.

Він зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, 19-річний Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримуючі препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Комітет виборців України повідомляє про порушення на перших виборах в 40 об’єднаних територіальних громадах.

За даними організації, серед порушень – відкриття дільниць із запізненням, незаконна агітація в день виборів, голосування виборців за межами дільниць, порушення таємниці голосування, підвезення виборців до дільниць.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко повідомляв, що 29 квітня перші вибори відбуваються в 40 об’єднаних територіальних громадах. За його даними, вибори проходять у 4 міських, 14 селищних, 22 сільських ОТГ у 17 областях.

Після проведення виборів 29 квітня загалом в Україні існуватимуть 705 ОТГ.
…

Жовтневий районний суд російського Краснодара продовжив арешт 19-річному українцю Павлу Грибу до 4 липня, повідомив його батько Ігор Гриб «Громадському».

Він зазначив, що засідання відбулося в закритому режимі в суботу, 28 квітня.

«Як тільки побачили в залі матір і генерального консула, суддя оголосив, що засідання є закритим і їх попросили вийти», – сказав Ігор Гриб.

Павло Гриб у серпні 2017 року зник у білоруському Гомелі, пізніше його знайшли у СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, 19-річний Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримуючі препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Утримуваного під вартою в Росії українського журналіста Романа Сущенка перевели з одиночної камери СІЗО до камери на двох, повідомив його захисник Марк Фейгін.

«Сущенка знову перевели з одиночки, куди він був поміщений відразу після позбавлення мене адвокатського статусу, в камеру на двох. Тепер у нього співкамерник. А до цього заявляли, що переведення в одиночку викликане інтересами безпеки. Як тільки суд мене повернув за ст.49 КПК РФ, необхідність виходить відпала? Ще буде чимало чудес», – написав Фейгін у Facebook.

Про те, що Сущенка перевели до одиночної камери, Фейгін повідомив 25 квітня наступного дня після того, як його позбавили статусу адвоката.

Міністерство закордонних справ України направило Росії ноту протесту через зміни умов тримання українського журналіста.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі. На початку суду Сущенко не визнав провину в повному обсязі.

Наприкінці березня Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже у травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.

 
…

Вдова екс-депутата Державної думи Росії Дениса Вороненкова Марія Максакова в інтерв’ю Радіо Свобода заявила, що періодично отримує погрози з Росії.

«Вони періодично (надходять – ред.). Як тільки я щось скажу в черговий раз неприємне, то вони відразу – весь Messenger покривається відразу цими усіма. Як тільки трішки спокійніше – менше, але все рівно йдуть», – сказала вона.

Максакова не уточнила, від кого саме надходять ці погрози.

За її словами, її колишній цивільний чоловік, громадянин Росії Володимир Тюрін, якого підозрюють в організації вбивства Вороненкова, особисто не виходив з нею на зв’язок після вбивства, але писав смс-повідомлення. Крім того, були повідомлення від людей з його оточення. «Поки я не заблокувала всіх, хто виходив зі мною на контакт від нього – так, вони там писали мені», – додала вона.

За словами Максакової, вона має дозвіл на проживання в Україні і в посольство Росії звертатися не збирається.

«Я маю постійну посвідку на проживання. Це дає можливість все життя прожити в Україні. І через 3 чи 4 роки це надає можливість також отримати громадянство України», – сказала вона.

Колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова застрелили 23 березня 2017 року центрі Києва. У результаті стрілянини також був поранений його охоронець і нападник, який пізніше помер від поранень.

За півтора місяці до цього, 5 лютого, Слідчий комітет Росії офіційно оголосив Вороненкова в розшук. Його звинувачували в шахрайстві.

У жовтні 2016 року, програвши на виборах в Держдуму і побоюючись переслідувань з боку ФСБ Росії, Вороненков поїхав в Україну. Через два дні після закінчення своїх повноважень депутата він отримав українське громадянство і дав в Києві свідчення проти екс-президента України Віктора Януковича у справі про державну зраду.

У жовтні минулого року генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що слідчі знають імена учасників і організаторів вбивства Дениса Вороненкова. За його словами, вбивство було скоєне на замовлення Володимира Тюріна, колишнього цивільного чоловіка вдови Вороненкова, Марії Максакової.
…

Срібний призер Олімпіади у бразильському Ріо-де-Жанейро із греко-римської боротьби Жан Беленюк повідомив 27 квітня на своїй сторінці в Instagram, що не поїде у російський Каспійськ на чемпіонат Європи.

За словами спортсмена, це робити йому «заборонили за тиждень до виїзду». Подробиць Беленюк не наводить.

«Не хочу вдаватися в подробиці, зазначу лише, що ми до останнього боролися за право їхати на ці змагання і, б’юсь об заклад, доклали би всіх зусиль, аби підняти український прапор і на цьому всеєвропейської форумі!» – написав він.

Асоціація спортивної боротьби оприлюднила заяву про намір направити українську делегацію на чемпіонат Європи, що триватиме із 29 квітня по 7 травня, також зазначивши, що це не суперечить наказу Міністерства молоді і спорту від 11 квітня 2018-го про заборону фінансування участі українських спортсменів у змаганнях на території Росії, який нібито є чинним замість наказу за 14 березня, що забороняв саму участь спортсменів у змаганнях на території Росії.

19 квітня міністр молоді і спорту Ігор Жданов заявив, що не може заборонити українським спортсменам брати участь у змаганнях у Росії, але особисто виступає «категорично проти», оскільки ніхто там не зможе гарантувати їм безпеку. Жданов тоді зазначив, що частина борців є українськими військовими або співробітниками силових відомств.

«Наголошую – суті рішення це не міняє. Жодних коштів українських платників податків не буде витрачено на такі поїздки. Жодних виплат державних преміальних за участь в таких змаганнях не буде нараховано», – заявив він.

На Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро 216-го Жан Беленюк став срібним призером із греко-римської боротьби у вазі до 85 кілограмів. Після фінального поєдинку зі спортсменом із Росії Давітом Чакветадзе Беленюк зазначив, що все вирішив суддівський фактор, і додав, що йому довелося «зіткнутися з потужним лоббі Росії у Міжнародній федерації боротьби».
…

Президент Вірменії Армен Сарґсян провів зустрічі із колишнім прем’єр-міністром, лідером Републіканської партії Вірменії Сержем Сарґсяном та чинним виконувачем обов’язків керівника уряду Кареном Карапетяном, повідомила прес-служба глави держави.Перед цим, 26 квітня, він також зустрівся із лідером опозиції Ніколом Пашиняном.

«Зустрічі проходять в конструктивному руслі. Глава держави сподівається, що тільки спільними зусиллями можна дійти згоди. Президент вітає зустріч Католикоса з Пашиняном. У той же час він вітає зусилля всіх політичних сил, громадських організацій та окремих осіб, спрямовані на логічне і розважливе вирішення ситуації», – мовиться у повідомленні.

Напередоні опозиційний політик Нікол Пашинян повідомив про зустріч із очільником Вірменської апостольської церкви Гарегіном Другим. Окрім того, опозиція проводить мітинги у низці міст. Протестувальники вимагають передати владу лідеру опозиції Ніколу Пашиняну, який претендує на пост прем’єр-міністра.

В інтерв’ю Радіо Свобода президент Вірменії Армен Сарґсян не підтримав жодного кандидата, але заявив, що останні дії показують, що країна перебуває на шляху до «нової Вірменії», в якій буде представлений «найширший спектр думок».
…

Опозиційний лідер Нікол Пашинян разом з прихильниками рухається автомобільною колоною у місто Ванадзор, третє за розміром місто Вірменії, що розташоване приблизно за 110 кілометрів на північ від столиці, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода .

Як повідомляється, увечері у цьому місті планується мітинг. Окрім того, Пашинян заявляв про намір провести акцію у своєму рідному місті Іджевані.

27 квітня опозиційні активісти провели багатотисячний мітинг у Гюмрі.

Раніше Пашинян закликав прихильників вийти на мітинг 1 травня, коли в парламенті розглядатимуть питання про призначення нового прем’єр-міністра.

Раніше опозиційний лідер пропонував, щоб вони з виконувачем обов’язків прем’єр-міністра Кареном Карапетяном зустрілися в Єревані вдень 27 квітня, щоб обговорити лише одне питання – мирну передачу влади – і наполягав, щоб переговори відбувалися в присутності преси і транслювалися в прямому ефірі.

Водночас, секретар в.о. прем’єра заявив, що Карапетян не згоден на зустріч. «Переговори, де одна сторона виключно диктує порядок денний, а інша не може представити порядку денного, не можуть вважатися переговорами. Крім того, Карен Карапетян, як і раніше, вважає, що проведення переговорів перед ЗМІ вже передбачає, що метою переговорів не є досягнення будь-яких результатів. Саме тому участь у «переговорах», які навряд чи знайдуть рішення, в.о. премє’р-міністра вважає безперспективною», – написав речник Карапетяна Арам Араратян у себе в Facebook.

Перед цим в.о. прем’єра провів телефонні переговори з Володимиром Путіним, президентом Росії, яка є близьким союзником Вірменії і її економічним партнером. Москва закликала до швидкого врегулювання кризи.

Раніше вірменський опозиційний лідер Нікол Пашинян відкинув будь-який компроміс з владною Республіканською партією і заявляв, що він є єдиним законним кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Цю заяву Пашинян оприлюднив після того, як парламент оголосив, що голосуватиме за наступного прем’єра Вірменії 1 травня, щоб замінити усунутого внаслідок протестів Сержа Сарґсяна.

Протестувальники вимагають передати владу лідеру опозиції Ніколу Пашиняну.

В інтерв’ю Радіо Свобода президент Вірменії Армен Сарґсян не підтримав жодного кандидата, але заявив, що останні дії показують, що країна перебуває на шляху до «нової Вірменії», в якій буде представлений «найширший спектр думок».
…

Шевченківський районний суд Києва отримав клопотання про продовження арешту голови громадської організації «Офіцерський корпус» Володимира Рубана, якого підозрюють в підготовці терактів, інформує прес-служба суду.

Згідно з повідомленням, розгляд клопотання призначений на 11:00 4 травня.

Читайте також: Хто такий Володимир Рубан? 

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «попередити масштабні терористичні акти», які мали бути вчинені найближчим часом у Києві та в інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

За його словами, зокрема, «з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих».

9 березня Шевченківський районний суд Києва обрав для Рубана запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 6 травня.

Пізніше в цій справ заарештували народного депутата Надію Савченко.
…

Обмін полоненими на Донбасі може відбутися «найближчим часом», заявив представник Росії в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на сході України Борис Гризлов.

«Ми готуємо можливість обміну за форматом «всіх на всіх», але, зрозуміло, що це буде все одно покроковий обмін, «всіх на всіх» складно, вивіряються списки. Я думаю, що найближчим часом буде чергова можливість великого обміну», – сказав Гризлов.

18 квітня представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявляла, що в питанні звільнення заручників немає прогресу.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Затриманих після багатогодинних обшуків у Білогірську 26 квітня кримськотатарських підприємців Ресуля Веліляєва й Алі Барієва вивезли з анексованого Росією Криму, повідомив у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Зараз Ресуль Веліляєв і Алі Барієв перебувають під цілодобовим контролем карателів, хоча їхній статус ще не позначений. Вони не арештовані й офіційно не затримані, але їх вивезли з Криму. Розумію, що на них саме зараз здійснюється безпрецедентний тиск. Чим все це закінчиться, дізнаємося скоро», – написав Чубаров.

Публічних коментарів російських силовиків з цього приводу немає.

Читайте також: «Оптові» обшуки: чому російські силовики прийшли до кримськотатарського бізнесмена й мецената

Вранці 26 квітня стало відомо, що російські силовики проводять обшуки у магазинах кримської торговельної мережі «Гузель» і фірми «КримОпт» у Білогірську.

Чубаров повідомляв, що російські силовики прийшли з обшуками в будинки кримськотатарських підприємців, меценатів, активістів кримськотатарського національного руху Алі Барієва, Асана Барієва, Ремзі Веліляєва, Ресуля Веліляєва, Екрема Веліляєва, Зери Веліляєва, а також їхніх дорослих дітей, які живуть окремо.

За даними Чубарова, російські силовики відвезли Ресуля Веліляєва і Алі Барієва в управління Слідчого комітет Росії по Криму. Їх допитували понад три години.

В управлінні Слідчого комітету Росії по анексованому Криму заявили, що «в даний час у підрозділи немає в провадженні справ щодо бізнесменів або фірм, за адресами яких проводилися обшуки», повідомляє «РІА Крим». За даними російського видання «Коммерсант», обшуки проводили співробітники ФСБ за підтримки бійців ОМОНу.

Торгова мережа «Гузель» і фірма «КримОпт» належать бізнесменові Ресулу Веліляєву.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба затвердив склад Ради громадського контролю відомства. Відповідний наказ директора ДБР від 26 квітня оприлюднений на сайті Кабінету міністрів.

Згідно з наказом, до складу Ради громадського контролю увійшли 15 людей: Василь Апасов, Максим Болдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Надія Корінна, Катерина Кувіта, Наталія Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко та Анатолій Свирид.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.

У лютому Труба заявляв, що має намір запустити бюро до 1 вересня.

Раду громадського контролю при ДБР обрали 30 березня.
…

Адвокат Сергія Бочковського заявили, що починають процедуру примусового виконання рішення суду про його поновлення на роботі на посаді голови Державної служби з надзвичайних ситуацій. Про це повідомила компанія AVER LEX.

«Сьогодні Сергію Бочковському не дали почати виконувати посадові обов’язки. Зокрема, свого керівника, поновленого на роботі вчорашнім рішенням Окружного адміністративного суду Києва, не допустили до робочого місця працівники пропускної служби ДСНС. Вони виконували вказівку керівника департаменту кадрового забезпечення ДСНС О.В. Доценка, який послався на очікування результатів певних процедур Кабінету міністрів України», – заявив адвокат Ігор Федоренко.

Він розповів, що Бочковський подав заяви про повернення на посаді до Державної служби з надзвичайних ситуації та до Кабінету міністрів України. Також заяву подали до суду про отримання виконавчого документу для залучення Державної виконавчої служби України.

26 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і скасував розпорядження Кабінету міністрів України про звільнення Сергія Бочковського з посади голови Державної служби з надзвичайних ситуацій. Суд відновив його на посаді керівника ДСНС.

У МВС заявили, що оскаржили рішення суду. Також у відомстві повідомили про намір подати скаргу до Вищої ради правосуддя через дії суддів.

27 квітня Бочковського не пропустили на робоче місце. Представник кадрового апарату ДСНС пояснив, що дозволом на допуск до адміністративної будівлі для Бочковського може бути лише відповідне рішення уряду, а не судова ухвала. Наразі ж такого розпорядження Кабміну немає. Натомість адвокат екс-голови ДСНС Ігор Федоренко наполягає, що рішення суду достатньо для допуску Бочковського до роботи.

25 березня 2015 року під час засідання Кабміну, яке транслювали у прямому ефірі українські канали, затримали колишнього голову Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Стоєцького. Тоді повідомлялось, що їх підозрюють в організації злочинних схем при закупівлі пального за завищеними цінами.

У жовтні 2015 року у МВС повідомили про закінчення досудового розслідування щодо Бочковського і Стоєцького.

Бочковському інкримінують я вимагання неправомірної вигоди особою, що службовою особою, вчинення службових підроблень, також зловживання владою з метою надання неправомірної вигоди юридичній особі.

Стоєцького підозрюють у вчиненні вимагань від двох людей неправомірної вигоди особою, що займає особливо відповідальне становище, та у зловживанні владою з метою надання неправомірної ви годи юридичній особі.

За даними МВС, дії екс-посадовців спричинили збитки державі на суму понад 6,6 мільйона гривень.

У лютому 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та «UA:Перший») повідомляла, що підозру Бочковському та Стоєцькому оголошував Дмитро Бут, заступник начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України. У розслідуванні йшлося, що задекларованих прибутків родини Бута недостатньо для купівлі майна, яке вона має у власності.
…

Для захисту прав ромів у Києві створять робочу групу, заявив голова Національної поліції України Сергій Князєв під час зустрічі з начальником поліції Києва Андрієм Крищенком та керівником адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борисом Захаровим, передає прес-служба поліції.

За словами Князєва, до складу групи увійдуть представники місцевої влади, поліцейські та правозахисники.

«Сьогодні не йдеться про паспортизацію населення, оскільки головний документ є майже у кожного представника етнічних меншин. Нас турбує їх спосіб життя, умови проживання, догляд за дітьми, їх навчання та своєчасне надання медичної допомоги. Ми готові переорієнтувати роботу дільничних офіцерів поліції, доповнити штат помічниками та консультантами, аби наші зусилля дали позитивний результат у вирішенні цих питань», – заявив Князєв.

Читайте також: Що відбувається із ромськими поселеннями у Києві

Поліція Києва повідомила 25 квітня, що відкрила два кримінальні провадження через розгін ромського табору – за статтями «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії» та «хуліганство».

24 квітня керівник київської поліції Андрій Крищенко в інтерв’ю 112.ua заявив, що на Лисій горі спалили сміття на суботнику, а не табір ромів. Він зазначив, що поліція не отримувала жодної скарги від ромів на побої чи насильство.

21 квітня Сергій Мазур, що називає себе координатором «С14», повідомив про демонтаж стихійного поселення ромів на Лисій горі і «безпечне спалення» наметів його мешканців. Окрім того, він анонсував «нові рейди».

Жителі ромського табору в Києві заявили про ультиматум від людей у формі.

Напад на ромський табір засудила Українська Гельсінська спілка з прав людини та правозахисна організація Amnesty International.
…

Російський юрист Марк Фейгін, якого нещодавно влада Росії позбавила статусу адвоката, заявляє, що московський суд допустив його до розгляду справи українського журналіста Романа Сущенка як «іншу особу», що передбачає законодавство Росії.

«Отже, я допущений судом до розгляду справи Романа Сущенка як інша особа за частиною 2 статті 49 КПК РФ. Також за статтею 18 «Про утримання під вартою …» Сущенко заявив клопотання про мій допуск до відвідувань у в’язниці як представника в ЄСПЛ. Тепер я чекаю повернення мого статусу адвоката судом і припинення беззаконня», – написав Фейгін 27 квітня у Twitter.

Він додав, що перебуває в залі суду в Москві, де триває подання доказів стороною захисту. «Роман Сущенко в порядку», – додав він.

Фейгін також повідомив, що суд перейде до дебатів сторін 28 травня.

Раніше Фейгін заявляв про намір оскаржити в суді рішення адвокатської палати Москви про позбавлення його статусу адвоката.

Фейгін раніше пов’язував відкриття дисциплінарної справи проти нього з тим, що він захищає в суді українського журналіста Романа Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Раніше Марк Фейгін захищав у суді також інших затриманих із політичних мотивів українських громадян, зокрема Надію Савченко та Ільмі Умерова.

 
…

Міністерство внутрішніх справ України заявляє, що оскаржило рішення суду про відновлення Сергія Бочковського на посаді голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

«Рішення адміністративного суду про відновлення Бочковського на посаді голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій оскаржене в законному порядку. Водночас на дії суддів окружного адміністративного суду Києва буде подано скаргу до Вищої ради правосуддя», – повідомили в МВС.

У відомстві нагадали, що до суду направили обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно Бочковського, якому інкримінують «отримання неправомірної вигоди службовою особою», «зловживання владою або службовим становищем» та «службове підроблення». У МВС розповіли, шо судовий розгляд справи триває.

26 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і скасував розпорядження Кабінету міністрів України про звільнення Сергія Бочковського з посади голови Державної служби з надзвичайних ситуацій. Суд відновив його на посаді керівника ДСНС. 

27 квітня Бочковського не пропустили на робоче місце. Представник кадрового апарату ДСНС пояснив, що дозволом на допуск до адміністративної будівлі для Бочковського може бути лише відповідне рішення уряду, а не судова ухвала. Наразі ж такого розпорядження Кабміну немає. Натомість адвокат екс-голови ДСНС Ігор Федоренко наполягає, що рішення суду достатньо для допуску Бочковського до роботи.

25 березня 2015 року під час засідання Кабміну, яке транслювали у прямому ефірі українські канали, затримали колишнього голову Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Стоєцького. Тоді повідомлялось, що їх підозрюють в організації злочинних схем при закупівлі пального за завищеними цінами.

У жовтні 2015 року у МВС повідомили про закінчення досудового розслідування щодо Бочковського і Стоєцького.

Бочковському інкримінують я вимагання неправомірної вигоди особою, що службовою особою, вчинення службових підроблень, також зловживання владою з метою надання неправомірної вигоди юридичній особі.

Стоєцького підозрюють у вчиненні вимагань від двох людей неправомірної вигоди особою, що займає особливо відповідальне становище, та у зловживанні владою з метою надання неправомірної ви годи юридичній особі.

За даними МВС, дії екс-посадовців спричинили збитки державі на суму понад 6,6 мільйона гривень.

У лютому 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та «UA:Перший») повідомляла, що підозру Бочковському та Стоєцькому оголошував Дмитро Бут, заступник начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції України. У розслідуванні йшлося, що задекларованих прибутків родини Бута недостатньо для купівлі майна, яке вона має у власності.
…

Конституційний суд України визнав неконституційний закон «Про всеукраїнський референдум», інформує прес-служба КСУ.

Згідно з повідомленням, суд ухвалив рішення 26 квітня.

«Конституційний суд України визнав закон неконституційним як через порушення процедури його розгляду та ухвалення, так і з огляду на його зміст. На підставі встановлення нелегітимності мети закону та невідповідності його положень вимогам Конституції України, КСУ дійшов висновку, що закон повністю суперечить Основному закону держави», – заявили в Конституційному суді.

Зокрема, у КСУ зазначили, що ухвалення актів Верховної Ради України на її пленарних засіданнях має здійснюватися виключно шляхом особистого голосування народними депутатами України.

Крім того, на думку КСУ, Верховна Рада на рівні звичайного закону врегулювала ті відносини, що є предметом регулювання Конституції України.

«Верховна Рада України вийшла за межі своїх конституційних повноважень, що не узгоджується з принципом верховенства права, зокрема, з положенням про те, що «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй», – підкреслили в Конституційному суді.

У рішенні КСУ йдеться, що повноваження щодо перевірки на конституційність питань, які виносяться на всеукраїнський референдум, законом покладає на Центральну виборчу комісію. Це, зі свого боку, «істотно обмежує повноваження Конституційного суду України щодо здійснення ним превентивного конституційного контролю, передбаченого Конституцією України, що ставить під загрозу права і свободи людини і громадянина, незалежність і територіальну цілісність України».

Закон «Про всеукраїнський референдум» ухвалили 6 листопада 2012 року. Відповідно до рішення Конституційного суду, він втрачає чинність.
…

Адвокати українського активіста Володимира Балуха, засудженого в анексованому Росією Криму, мають намір оскаржити недопуск до нього архієпископа Климента, який є його громадським захисником. Про це Радіо Свобода 27 квітня повідомила його адвокат Ольга Дінзе.

«Наскільки мені відомо, його відвідав третій адвокат два тижні тому – голодування він продовжував, нічого не відміняв … Владику Климента до Балуха не пускають на підставах, не передбачених законом. У зв’язку з цим я попросила його в письмовому вигляді направити заяву. Якщо нам у письмовому вигляді начальник СІЗО відмовить у відвідуванні захисника, разом з адвокатом Балуха, відповідно, ми будемо оскаржувати дане рішення», – зазначила вона в ефірі Радіо Крим.Реалії.

23 квітня Климента двічі не пустили в сімферопольське СІЗО до українського активіста, який продовжує голодування, оголошене 19 березня на знак протесту проти вироку. 25 квітня сайт Ради з прав людини при президенті Росії поширив інформацію, що Балух припинив голодування, але правозахисники і заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз це заперечили.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 000 рублів (близько 4600 гривень).

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді утримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Міністерство закордонних справ України вимагає негайно звільнити Балуха і допустити до нього українських лікарів.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку. 
…