НБУ планує надрукувати 5 мільйонів банкнот номіналом 1000 гривень

Національний банк України планує першим випуском ввести в обіг 5 мільйонів банкнот номіналом 1000 гривень. Про це повідомив журналістам директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко.

«Щодо попереднього випуску, ми плануємо його здійснити в обсягах 5 мільйонів штук банкнот. А далі, по мірі надходження замовлень від банків та потреби економіки», – зазначив Зайвенко.

Раніше у Національному банку України повідомили, що у жовтні поточного року введуть у обіг банкноту нового найвищого номіналу 1000 гривень. Відбудеться це з 25 жовтня, коли банкноту почнуть видати в банках. На банкноті буде зображений Володимир Вернадський – український науковець, мислитель і природознавець.

Водночас з 1 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом – ними не можна буде розрахуватися.

your ad here

Гривня встановила новий рекорд – курс НБУ

Українська національна валюта оновила більш як трирічний рекорд курсу щодо долара США. За результатами торгів 18 вересня Національний банк України встановив на 19 вересня курс 24 гривні 67 копійок за одиницю американської валюти.

Попереднє досягнення гривні було встановлене 16 вересня – 24 гривні 71 копійка. Такі значення в парі гривня-долар не спостерігалися 38 місяців – від липня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

your ad here

Зеленський очікує, що ЄБРР наростить інвестиції в Україну – ОП

Президент України Володимир Зеленський очікує, що в наступні два-три роки Європейський банк реконструкції та розвитку наростить інвестиції в Україну до більш ніж 1 мільярда євро на рік і зробить їх більш конкурентоспроможними для приватного сектору в Україні, передусім у питанні вартості капіталу. Про це повідомляє Офіс президента України за підсумками зустрічі Володимира Зеленського із віце-президентом ЄБРР Аланом Пію.

«Дякую, що інвестуєте в Україну. Ми це дуже цінуємо», – сказав Зеленський.

Він запевнив, що іноземні інвестори та партнери можуть розраховувати на «відвертий і чесний діалог» у рамках Національної інвестиційної ради, роботу якої планують продовжувати.

Аланом Пію сьогодні також мав зустріч із головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, на якій, як інформує сайт парламенту, спікер заявив, що Україні від ЄБРР «дуже важливо отримувати підтримку фінансового, політичного та економічного плану».

Повідомляється, що Алан Пію про намір ЄБРР продовжувати співпрацю з Україною в довгострокових інфраструктурних проектах, пов’язаних із компанією «Нафтогаз», «Укренерго», будівництвом доріг у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях, метро у Харкові, Дніпрі, об’єктів на сході України.

Безпосередньо у ЄБРР поки не коментували підсумки зустрічі з представниками української влади.

12 червня президент Володимир Зеленський вже мав зустріч з делегацією Європейського банку реконструкції та розвитку.

За чверть століття від початку своєї діяльності в Україні ЄБРР інвестував близько 12 мільярдів євро.

your ad here

Курс гривні змінився на 1 копійку – НБУ

Ситуація на українському валютному ринку залишається стабільною. Опівдні Національний банк України оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 76 копійок за долар, це на одну копійку менше за офіційний курс на 17 вересня.

На українському міжбанківському ринку зміни також мінімальні – станом на 12:00 котирування склали 24 гривні 75,5–78 копійок за долар, повідомляє сайт «Мінфін».

Офіційний курс на 16 вересня 24 гривні 71 копійка за долар був рекордним за останні понад три роки – від липня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

your ad here

Україна може залишитися без підтримки Заходу через «Приватбанк» і Коломойського – FT

Будь-який компроміс держави з бізнесменом Ігорем Коломойським у справі «Приватбанку» може спричинити призупинення підтримки України з боку Заходу, пише британське ділове видання Financial Times у статті «Київ обговорює угоду «Приватбанку» з Коломойським, попри скандал на 5,5 мільярда доларів».

В інтерв’ю FT прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що українська влада шукає «компромісу» з Коломойським у справі «Приватбанку». Гончарук повідомив, що президент України Володимир Зеленський хотів би домовитися з Коломойським про вирішення питання.

«Я повністю переконаний, що зараз нам потрібно зосередитися на зростанні і шукати спільні рішення, а не витрачати наші ресурси на знищення один одного. Тому я дуже позитивно ставлюся до будь-якої риторики, спрямованої на пошук компромісу», – цитує видання слова Гончарука. Водночас глава уряду додав, що «яке б рішення ми не знайшли, ми повинні знайти його разом з МВФ».

Міжнародний валютний фонд попередив Україну, що відмова від націоналізації «Приватбанку» поставить під загрозу програму співпраці на суму 3,9 мільярда доларів. Кредитори очікують, що Україна і далі наполягатиме на поверненні колишніми акціонерами «Приватбанку» 5,5 мільярда доларів, витрачених державою на порятунок банку.

FT також цитує колишню голову НБУ Валерію Гонтареву, яка заявила, що запропонований регулятором наприкінці 2016 року план рекапіталізації вирішував проблеми «Приватбанку». «Він (Коломойський – ред.) не виконав своїх обіцянок», – твердить ексголова НБУ.

У центральному офісі «Приватбанку» в Дніпрі 11 вересня відбуваються слідчі дії. Речник «Приватбанку» Олег Серга повідомив, що правоохоронці «прибули для вилучення низки документів, пов’язаних із договірними зобов’язаннями з нашими партнерами».

Читайте також: НБУ подав скарги на суддів через справи щодо націоналізації «Приватбанку»​

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.

your ad here

Нацбанк очікує на нову програму співпраці з МВФ до кінця 2019 року

Національний банк України очікує на нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом до кінця 2019 року, повідомила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

«Ми, дійсно, чекаємо, що до кінця року програму буде підписано», – сказала Рожкова.

Вона наголосила, що наразі зарано говорити про параметри програми. Водночас перша заступниця голови НБУ припустила, що термін програми становитиме три роки, а її обсяг буде зрозумілий уже після аналізу проєкту державного бюджету України на 2020 рік.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за поточною програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів. Загалом розмір програми складає 3,9 мільярда доларів.

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.

Місія Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва 11 вересня. Вона працюватиме в українській столиці до 24 вересня.

your ad here

Гривня зберігає позиції на міжбанку

Торги на міжбанківському валютному ринку 16 вересня відбуваються поблизу рівнів, досягнутих наприкінці минулого тижня і зафіксованих курсом НБУ.

Станом на 12:00 регулятор встановив довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 77 копійок за долар. Це на 6 копійок більше за офіційний курс на 16 вересня.

Котирування міжбанку станом на 11:00 становили 27 гривень 70–74 копійки, але вже опівдні повернулися до рівнів відкриття 27 гривень 77–80 копійок за долар.

Офіційний курс на 16 вересня 24 гривні 71 копійка за долар є рекордним на останні понад три роки – від липня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

your ad here

У світі різко зросли котирування нафти

Котирування нафти на світових ринках різко зросли на торгах 16 вересня. Ціна нафти марки Brent нині складає понад 66 доларів, хоча на закритті торгів у п’ятницю ледь перевищувала позначку 60 доларів за барель.

Зростання котирувань на 10% сталося внаслідок ударів по нафтових заводах у Саудівській Аравії, які були завдані 14 вересня. Нафтовидобувна компанія Aramco, підприємства якої зазнали повітряних ударів при нальоті дронів, скоротила видобуток нафти на 5 мільйонів барелів на добу.

Єменські повстанці з шиїтського антиурядового руху Хуті, підтримуваного Іраном, заявили про свою відповідальність за напад, в якому брали участь десять безпілотних апаратів. У світових ЗМІ, однак, з’явилося припущення, що напад організував Іран або проіранські сили.

Державний секретар США Майк Помпео поклав відповідальність на Іран за напад дронів на саудівські нафтові заводи. За словами Помпео, «Тегеран завдав безпрецедентного удару по світових поставках нафти». Голова Держдепартаменту США відзначив відсутність доказів, що удари завдавалися з території Ємену. Помпео звинуватив президента Ірану Хасана Роугані і голову МЗС Ірану Могаммада Джавада Заріфа у використанні прийомів «фальшивої дипломатії».

 

Іран відкинув звинувачення США у причетності до атак на саудівські нафтові заводи, які вплинули на світовий видобуток нафти. Речник Міністерства закордонних справ Ірану Аббас Мусаві, виступаючи на державному телебаченні, назвав заяву США «безглуздою». А один із чільних командирів Корпусу вартових Ісламської революції, елітного іранського військового формування, попередив, що Іран готовий до «повноцінної» війни.

your ad here