Омбудсмен повідомила про звільнення українського політв’язня Олексія Стогнія

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що український політв’язень Олексій Стогній, якого окупаційна влада незаконно затримала у листопаді 2016 року, а згодом засудила – у Києві. Про це вона написала у середу ввечері у фейсбуці.

«Всі ці роки наш громадянин утримувався у нестерпних

умовах місць несвободи країни-окупанта, що сильно позначилося на стані його здоров’я. Терміново вживатиму відповідних заходів щодо проведення висококваліфікованого медичного обстеження та наданню необхідної лікарської допомоги Олексію», – написала Денісова.

За даними Кримської правозахисної групи, за період із серпня до листопада 2016 року в Криму було затримано 9 громадян України, яких ФСБ Росії назвало «членами диверсійно-терористичної групи Міноборони України». Серед затриманих був колишній військовий, що мешкав у Криму, – продавець в магазині Олексій Стогній. Спочатку російський суд звинуватив його у підготовці диверсій, але зняв ці обвинувачення і засудив за статтями про виготовлення і перевезення зброї та вибухових речовин. В 2017-му Стогнію присудили 3 роки і 6 місяців позбавлення волі. Стогній був етапований з Криму у колонію в Росії.

 

your ad here

В антикорупційному комітеті ВР кажуть, що постанову про звільнення Ситника в зал Ради хочуть провести незаконно

Профільний комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції відмовився розглядати постанову про звільнення директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника, оскільки члени комітету вважають її незаконною. А використання іншого комітету – з питань правоохоронної діяльності – для передачі постанови в зал для загального голосування депутатів – порушує процедуру. Про це Радіо Свобода повідомив перший заступник голови цього комітету Ярослав Юрчишин.

За словами Юрчишина, до регламентного комітету надійшла постанова про звільнення Ситника. Там, у свою чергу, звернулись до інших комітетів, зокрема, антикорупційного та правоохоронного, з проханням оцінити цю постанову та надати рекомендацію щодо її передачі на розгляд парламенту. 

«Я вважаю, що така постанова не мала бути зареєстрована, бо вона порушує чинне законодавство. Також наш комітет не був готовий ухвалити завідомо неправове рішення. Єдиний комітет, який взявся оцінювати – правоохоронний. І вони фактично дали йому рекомендацію передати її на розгляд зали», – повідомив Юрчишин.

Читайте також: Посли G7 прокоментували зареєстровану у Раді постанову про звільнення Ситника​

Заступник голови антикорупційного комітету пояснив причини відмови: «Більшість членів комітету погодилися, що це незаконно, це штовхання депутатів на незаконні дії. Навіть ті члени комітету, які вважають, що це великий іміджевий удар для НАБУ – наявність адміністративного протоколу про правопорушення щодо корупції, погоджуються з тим, що це питання повинно вирішуватися тільки відповідно до закону».

Юрчишин підкреслив, що постанова про звільнення директора НАБУ була розподілена до непрофільного Комітету з питань регламенту з порушенням процедури, адже цей комітет може дати рекомендацію лише з точки зору відповідності регламенту Верховної Ради. Натомість документ, за словами нардепа, одразу мав надійти на розгляд до антикорупційного комітету. 

«На мою думку, було прийняте політичне рішення вести цю постанову через регламентний комітет, але все одно він вирішив перестрахуватися і дочекатися рішення хоча б ще одного комітету, але знову ж таки отримав рішення непрофільного комітету. Ключове, що потрібно ініціаторам постанови – відправити її до парламенту, адже там вони отримають потрібну кількість голосів попри незаконність цього рішення», – заявив народний депутат.

19 лютого в громадській організації «Центр протидії корупції» повідомили, що правоохоронний комітет ВР розглянув постанову про звільнення директора НАБУ, якої не було у порядку денному, і рекомендував регламентному комітету винести її на розгляд парламенту. Це питання на комітеті підняли депутати від «Слуги народу» Максим Бужанський та депутат від ОПЗЖ Ілля Кива. У «ЦПК» вважають таку постанову незаконною, тому що закон «Про Національне антикорупційне бюро» не містить такої підстави для звільнення директора НАБУ, як визнання винною особи у вчиненні адміністративного правопорушення. 

«Фактично це означає, що правоохоронний комітет пропонує Раді розглядати постанову попри її очевидну незаконність. Тепер все залежить від рішення регламентного комітету», – пояснила юристка «ЦПК» Олена Щербан.

Раніше у Верховній Раді зареєстрували постанову про звільнення Артема Ситника з посади голови Національного антикорупційного бюро України. Відповідний документ з’явився на сайті парламенту 7 лютого.

Ініціатори постанови – 216 народних депутатів. Більшість із них зі «Слуги народу», також кілька депутатів від «Європейської солідарності», «Опозиційної платформи – За життя», «Батьківщини», груп «За майбутнє» та «Довіра» і позафракційні. 

Читайте також: Президент відхилив законопроєкт з «тютюновою правкою», яку просував «слуга народу» Холодов​

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017-2019 років, і зобов’язав його сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Він заявив, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через рішення українського суду про адміністративне стягнення з нього штрафу за незазначений у декларації відпочинок у Рівненській області. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помститися йому за «справу з рюкзаками».

У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра та заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.

your ad here

Аліна Шпак залишає посаду заступниці голови Інституту національної пам’яті

«Ми були принциповими і бодай трішки, але розвернули Україну обличчям до витоків і до розуміння, ким ми є. Пишаюсь тим, що була причетна»

your ad here

«Слуга народу» Бужанський пояснив, чому не вшанував стоячи пам’ять загиблих учасників Революції гідності

Як зафільмували журналісти, зі своїх місць піднялися депутати, журналісти та інші запрошені, депутат Максим Бужанський продовжував сидіти

your ad here

У Берліні відбулася прем’єра фільму Сенцова та Сеітаблаєва «Номери»

Прем’єра фільму «Номери» за однойменною п’єсою українського режисера Олега Сенцова. Над стрічкою, дистанційно, працював сам Сенцов та його колега Ахтем Сеітаблаєв.

Фільм включений в спеціальну програму 70-го Берлінського кінофестивалю, який відкривається 20 лютого. Організатори фестивалю зазначили, що фільм «був створений при неможливих обставинах, в ситуації екзистенціального вакууму».

Стрічка заснована на однойменній п’єсі Сенцова, написаної в 2011 році. На застарілому стадіоні 10 біатлоністів під наглядом двох суддів існують, підкоряючись древнім правилам, записаним у великому фоліанті, який ніхто з них не читав. У кожного є свій номер, і все поклоняються божеству, якого звуть Нуль. Мало-помалу загострюються протиріччя, назріває бунт, і номери перестають підкорятися правилам. Наслідки непередбачувані. «Це універсальна історія, і за 10 років вона не втратила актуальності. Це не історія про Росію, це про будь-яке суспільство. Всі революції схожі одна на одну», – зазначив Сенцов.

 

«У цьому фільмі ми розмірковуємо про честь, про гідність, про мрії, про боягузтво та хоробрість. Я був у кінці лютого 2014 року в Криму під час окупації нашої з Олегом батьківщини, і пам’ятаю свій страх. Олег показав мені, що означає не боятися», – сказав Ахтем Сеітаблаєв.

Олег Сенцов розповів після прем’єри, як він протягом року в листах з табору давав інструкції знімальній групі. Фільм він побачив вже після повернення в Україну.

Прем’єра в берлінському театрі була запланована ще до звільнення українського режисера з російського ув’язнення. Олег Сенцов і Ахтем Сеітаблаєв нагадали глядачам, що в Росії і на Донбасі залишаються близько ста політичних ув’язнених. «У нас спільна біда, і звуть її Путін», – сказав Олег Сенцов.

Прем’єра фільму в Україні запланована на осінь 2020 року.

Картина є копродукцією України (435 FILMS) та Польщі (Apple Film Production) за підтримки Міністерства культури України та Польського інституту кіно.

your ad here

Росія має використати вплив на бойовиків для виконання Мінських домовленостей – посольство Великої Британії

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс висловила «надзвичайне занепокоєння» щодо ескалації конфлікту поблизу Золотого сьогодні з використанням забороненого Мінськими домовленостями важкого озброєння, що призвело до людських жертв.

«Росія має використати вплив на своїх повірених для повного виконання Мінських домовленостей», – написала Сіммонс у твіттері.

Зранку 18 лютого штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії в районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. За даними Генштабу, один український військовий загинув, троє отримали поранення, ще двоє – контузію.

Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинувачують українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

your ad here

«Суперечить здоровому глузду». В Amnesty international засудили напад на пацієнтську організацію «100% життя»

Директорка українського представництва Amnesty international Оксана Покальчук закликала до ефективного розслідування вчорашньої атаки на благодійний фонд «100% життя», який допомагає, зокрема, пацієнтам, що живуть з ВІЛ.

«Напад на БО «100% життя» – це тривожний сигнал для всього правозахисного й активістського кола, який вимагає негайного та ефективного втручання і розслідування з боку правоохоронних органів та відповідних посадових осіб. Подібні спроби тиснути на неурядові організації суперечать здоровому глузду, а також демократичним цінностям, які мають бути основою успішної держави. І обов’язок влади та слідства негайно знайти всіх причетних до нападу й покарати їх відповідно до чинного законодавства», – заявила вона.

17 лютого Анастасія Дєєва, виконавча директорка благодійного фонду «100% життя», заявила про напад на їхній офіс у Києві. За її словами, у ніч на 17 лютого невідомі спробували підірвати двері в будівлю, а також залишили плакат, де згадується колишня представниця їхньої організації, а нині – депутатка від «Слуги народу» Лада Булах.

У фонді це пов’язують із тим, що Булах зареєструвала у Раді законопроєкт, який дозволив би підліткам підписати декларацію з сімейним лікарем і самостійно (без батьків) звертатися до нього або інших фахівців, а також гарантує їм право отримувати інформацію про стан свого здоров’я.

Поліція Києва розслідує інцидент як хуліганство. 

Законопроєкт 2684 зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня минулого року. Зараз у мережі можна знайти багато матеріалів щодо того, нібито у випадку ухвалення цей документ дозволить підліткам змінювати стать без згоди батьків. Водночас, у самому тексті законопроєкту немає жодного слова про проведення таких операцій.

your ad here

У Генштабі ЗСУ дії бойовиків на Донбасі 18 лютого пов’язують з 5-ю річницею боїв за Дебальцеве

Начальник Генштабу Збройних сил України Руслан Хомчак пов’язав сьогоднішні обстріли позицій українських військових проросійськими бойовиками на Донбасі із наміром останніх заявити про себе вогнем у п’яту річницю подій в районі Дебальцева на Донеччині.

«Сьогодні була не провокація, сьогодні, як ви знаєте, п’ята річниця Дебальцевських подій і для противника, вони це позують для «свого світу», що це була їхня перемога. І сьогодні, як ми розцінюємо, вони хотіли захопити спостережні пости ЗСУ, щоб показати, напевно, свому населенню і тим, перед ким вони звітуються, що, мовляв, ми можемо, ми захопили, ми просунулися на якихось 500 метрів, 300. Це війна, і для тих, хто воює, кожен метр для воюючої сторони є важливим», – сказав Хомчак.

Він додав, що ситуація повністю контрольована і бойовикам не вдалося реалізувати плани із захоплення нових територій.

Зранку 18 лютого штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії у районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. При цьому контрольовані Росією сили використовували заборонене Мінськими угодами озброєння. Один український військовий загинув, троє були поранені, двоє зазнали контузії.

Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинуватили українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.

Читайте також: Дебальцеве: рішення, які врятували військо

18 лютого 2020 року минає п’ять років з часу боїв за Дебальцеве Донецької області, що тривали з 21 січня до 18 лютого 2015 року. Із падінням Донецького аеропорту сили підтримуваних Росією бойовиків почали наступ на місто, що є великим залізничним вузлом і поєднує Луганськ з Донецьком. Тоді, за даними Генштабу ЗСУ, 110 українських військовослужбовців загинули, 270 були поранені.

your ad here