США затвердили плани вивести з Німеччини 9,5 тисяч американських військових

США затвердили плани вивести з Німеччини 9,5 тисяч американських військових, повідомив речник Пентагону Джонатан Гоффман 30 червня.

За його словами, затверджений президентом США Дональдом Трампом план «підвищить рівень стримування Росії, посилить НАТО, запевнить союзників, покращить стратегічну гнучкість США та операційну гнучкість Командування США в Європі».

Тепер кількість американських військових у Німеччині має знизитися із 34 500 до 25 000. Наразі США не повідомляли, коли і куди виведуть частину своїх військ із німецької території.

Під час візиту до Вашингтона президент Польщі Анджей Дуда пропонував Трампу перекинути частину військових до Польщі.

Посадовці Пентагону говорили, що частину військ можуть перенести до Східної Європи. При цьому деякі з них можуть передислокувати на постійні основі, але більшість – на короткий термін, щоб дати знак Росії.

Німеччина висловлювала занепокоєння рішенням вивести американські війська з її території.

your ad here

Помпео: США не будуть стояти, склавши руки, коли Китай ковтає Гонконг своєю авторитарною пащею

Державний секретар США Майк Помпео попереджає про контрзаходи через безпековий закон для Гонконгу, який ухвалили в Китаї.

«Сьогодні сумний день для Гонконгу та для людей, що люблять свободу в Китаї. США не будуть стояти, склавши руки, коли Китай ковтає Гонконг своєю авторитарною пащею», – йдеться в оприлюдненій на сайті Держдепартаменту США заяві Помпео.

За його словами, Сполучені Штати підтримуватимуть народ Гонконгу та «відповідатимуть на атаки Пекіна на свободу слова, преси, зібрань та на верховенство права».

30 червня лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав безпековий закон для Гонконгу, який перед цим підтримав Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників.

Документ передбачає, що Китай запровадить у місті агентство зі своїми власними офіцерами та прокурорськими силами. Вони мають займатися «дуже серйозними» злочинами проти національної безпеки.

Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».

your ad here

Помпео підтвердив відеоконференцію з талібами

Державний департамент Сполучених Штатів підтвердив, що державний секретар Майк Помпео провів відеоконференцію з екстремістським угрупованням «Талібан», під час якого він застеріг бойовиків від нападів на американських військових.

За заявою Держдепартаменту, Помпео 29 червня провів розмову з представником угруповання Абдуль-Гані Барадаром, який наразі перебуває в Катарі, щодо імплементації лютневої угоди між Вашингтоном та бойовиками.

«Державний секретар дав зрозуміти, що від «Талібану» очікується виконання їхніх зобов’язань, серед них – зобов’язання не нападати на американців», – сказала речниця Департаменту Морґан Ортаґус.

Раніше про ці переговори повідомив сам «Талібан».

Читайте також: США: республіканці вимагають «серйозних дій» у разі, якщо підтвердиться змова Росії з талібами​

Лютнева угода передбачає виведення американських військ і покликана прокласти шлях до мирних переговорів між талібами та урядом Афганістану, підтримуваним США.

Згідно з домовленістю, США до середини липня погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 тисяч військових до 8 тисяч 600. Якщо решта угоди буде виконана, всі американські та інші іноземні війська вийдуть з Афганістану до середини 2021 року.

Спілкування талібів і Помпео відбувається в час, коли президент США Дональд Трамп стикається зі все більшим тиском. Політичні опоненти вимагають від нього пояснень щодо того, чому він нічого не вчинив після отримання повідомлень, нібито Москва пропонувала і платила бойовикам, пов’язаним із талібами, за вбивство американських солдатів в Афганстані.

 

your ad here

Вибух у лікарні в Тегерані забрав життя щонайменше 13 людей

Внаслідок потужного вибуху в клініці на півночі столиці Ірану Тегерану загинули щонайменше 13 людей і були поранені ще шестеро, повідомляють іранські медіа 30 червня.

Вони цитують прокурора Тегерану Алі Алькасімегра, який стверджує, що внаслідок вибуху загинули 10 чоловіків і троє жінок у медичному центрі «Сіна Атгар». Постраждалих, за словами Алькасімегра, доправили до лікарні Таджріш, щоб надати медичну допомогу.

Заступник губернатора Тегерану Хамідреза Ґударзі повідомив державному телеканалу, що вибух і пожежу спричинив витік із балонів для медичного газу.

Рятувальники боролися з вогнем до пізнього вечора. Поліція оточила місце події.

На відео, які поширюються соцмережами, видно, що в лікарні сталося кілька вибухів поспіль.

Державне телебачення Ірану повідомило, що вибухи можуть повторюватися, тому що в лікарні лишаються кисневі балони.

26 червня у Тегерані стався вибух газового резервуара біля військової бази. Тоді ніхто не постраждав.

your ad here

У Білорусі скасували смертний вирок засудженому за вбивства і грабежі

Верховний суд Білорусі 30 червня задовольнив апеляції громадян цієї країни Віктора Скрундика, Валентина Бушніна і Віталія Мятежа і скасував їхні вироки. Серед інших було скасовано і смертний вирок Скрундику. Справу трьох чоловіків відправлено на новий розгляд.

Банда, в складі якої, за даними слідства, були Скрундик, Бушнін і Мятеж, звинувачувалася в грабежі і вбивствах людей похилого віку. Скрундик і Валентин Бушнін раніше були неодноразово засуджені за крадіжки, у Віталія Мятежа судимостей не було.

Злочини сталися в січні 2019 року в селах Улянівка Слуцького району і Суховчиці Копильського району. За версією слідства, 14 січня Скрундик і Бушнін убили 79-річного Михайла Шукалея. Спочатку чоловіка душили шнурком від спортивних штанів, а потім влаштували в його будинку пожежу. Як показала експертиза, під час підпалу чоловік був ще живий. З будинку вбитого нападники вкрали гроші.

Друге вбивство, як стверджує слідство, Скрундик учинив разом із Віталієм Мятежем. Чоловіки вбили 94-річного Володимира Гаркавого 21 січня. Його також душили і спалили живцем. З будинку пенсіонера вкрали гроші та алкоголь. Скрундик зізнався в цьому вбивстві, але Мятеж визнав тільки грабіж.

Пізніше Скрундик став наполягати, що він визнав провину під тиском. За його словами, Шукалея вбив насправді не він, а його спільник Валентин Бушнін. За словами Скрундика, він визнав провину тому, що боявся помсти з боку свого спільника.

У Верховному суді Віктор Скрундик вибачився перед родичами загиблих і закликав суд врятувати його життя, замінивши для нього смертну кару на позбавлення волі.

За 2020 рік це вже третій смертний вирок, ухвалений білоруським судом. Могилівський обласний суд 10 січня засудив до розстрілу двох братів, 19-річного Станіслава та 21-річного Іллю Костевих. Їх визнали винними у вбивстві вчительки і підпалі її будинку.

Білорусь залишається єдиною країною в Європі, де чоловікам ухвалюють смертні вироки за особливо тяжкі злочини. Родичам смертників зазвичай не повідомляють про розстріл і не надають побачення перед стратою, тіла розстріляних також не видають і не розголошують місце поховання.

 

your ad here

Лідер Чечні пропонує, щоб Путін довічно був президентом Росії

Глава російського регіону Чечня Рамзан Кадиров запропонував обрати Володимира Путіна довічним президентом Росії. Він заявив про це під час наради з чиновниками про голосування щодо поправок до конституції.

«Я завжди говорив, ми повинні обирати Володимира Путіна довічним президентом. Сьогодні хто може замінити його? Немає такого політичного лідера в світовому масштабі. Ми повинні пишатися цим. Сьогоднішня Чеченська республіка – такого ніколи у нас в історії не було, тому ми сьогодні живемо в правовій державі в Російській Федерації. Ми громадяни цієї великої країни», – заявив Кадиров.

 

Володимир Путін перебуває при владі в Росії з 2000 року. Він двічі обирався президентом у 2000-ні роки: в 2000 і 2004 роках. Тоді президентський термін в Росії становив чотири роки.

У 2008 році Путін і тодішній голова уряду провели так звану «рокіровку»: президентом став Медведєв, а Путін обійняв посаду глави уряду.

У 2012 році Путін пішов на третій термін, а тривалість президентських повноважень була збільшена з чотирьох до шести років. У 2018 році він став президентом учетверте і, якщо поправка про «обнулення» термінів Путіна буде схвалена, зможе піти на вибори також у 2024 і 2030 роках.

Дострокове голосування по поправках розпочалося 25 червня, офіційним днем голосування є 1 липня, яке оголошене вихідним днем. Голосувати за поправки можна буде тільки пакетом: за чи проти всіх.

your ad here

Помпео в ООН запропонує продовжити ембарго на постачання зброї Ірану

Державний секретар США Майк Помпео 30 червня звернеться до Ради безпеки ООН, щоб запропонувати продовження ембарго на постачання зброї до Ірану. Термін чинного ембарго завершується в жовтні, нагадує Держдепартамент США.

Сполучені Штати наполягають, щоб продовження обмежень щодо Тегерана мало невизначений термін, але Росія та Китай, які мають право вето, виступають проти цього.

Помпео заявив, що сподівається, що «весь світ» зрозуміє необхідність продовження ембарго.

Минулого тижня США офіційно попросили Раду безпеки продовжити ембарго, обсяг якого може бути скорочений із початку жовтня в межах реалізації ядерної угоди 2015 року між Тегераном та світовими державами.

У травні 2018 року США вийшли з ядерної угоди та повернули санкції щодо Ірану.

Експерти вважають, що в разі скасування ембарго Росія та Китай можуть підписати угоди про постачання озброєнь Тегерану.

your ad here

Журналіст в Ірані засуджений до смерті за роль у протестах

Іранський журналіст Рухолла Зам, чия робота в інтернеті сприяла загальнодержавним економічним протестам у 2017 році, засуджений до смертної кари за свої дії. Про це 30 червня заявив речник судової влади Ірану Голамхоссейн Есмаїлі, повідомляє іранська служба Радіо Свобода.

Створений Рухоллою Замом сайт AmadNews та канал у сервісі Telegram повідомляли іранцям про час протестів та публікували інформацію про зловживання іранських чиновників.

Зам жив і працював у вигнанні в Парижі, але його заманили до Ірану, де він був заарештований у жовтні 2019 року за незрозумілих обставин. Французька влада заявляла, що «рішуче засуджує» цей крок.

Пізніше Зам з’явився в телевізійному ефірі, він визнавав свої правопорушення і просив вибачення за свою минулу діяльність.

Зам може оскаржити свою справу у Верховному суді.

Протести 2017 року стали в Ірані найпотужнішими після масових заворушень після виборів у 2009 році. Тисячі учасників протестів були затримані поліцією, 25 людей загинули.

your ad here