На горі Карачун відзначили шосту річницю звільнення Слов’янська від проросійських бойовиків

У неділю на горі Карачун відбулися урочистості до шостої річницю звільнення Слов’янська від проросійських бойовиків, повідомляє пресслужба Міністерства внутрішнії справ.

«Шість років тому, 5 липня 2014 року, завдяки успішним діям військовослужбовців та добровольців було звільнено від російський терористичних збройних формувань міста Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка та інші населені пункти північної частини Донеччини. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков привітали з пам’ятною датою всіх містян та учасників тих героїчних подій під час візиту на гору Карачун. Захід відбувся за участі послів Польщі, Латвії, Естонії та Словаччини», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував міжнародним партнерам за підтримку. На заході були присутні, зокрема, посол Латвії в Україні Юріс Пойканс, посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, посол Естонії в Україні Каймо Кууск та посол Словаччини в Україні Марек Шафін.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков нагадав, що саме під Слов’янськом захищав Україну Віталій Марків, який нині незаконно ув’язнений в Італії.

Раніше також президент України Володимир Зеленський привітав українців із днем звільнення Краматорська і Слов’янська від проросійських бойовиків.

Звільнення Слов’янська стало переломним моментом у визволенні низки інших міст та селищ Донбасу. Бої за Слов’янськ тривали з квітня до липня 2014 року. Підтримувані Росією бойовики покинули місто в ніч на 5 липня 2014-го. Це дало змогу українським військовим протягом 5-6 липня встановити контроль над містами Краматорськ, Артемівськ, Дружківка та Костянтинівка.

your ad here

Яценюк не розглядає можливості очолити НБУ – речниця

Експрем’єр-міністр і колишній виконувач обов’язків голови Нацбанку Арсеній Яценюк не розгляжає можливості стати головою Національного банку України після відставки Якова Смолія, повідомила у фейсбуці речниця політика Ольга Лаппо.

«Знову понеслися чутки і посипалися «заказухи» про призначення Арсенія Яценюка на посаду голови НБУ. Як прессекретар Арсенія Яценюка хочу ще раз категорично спростувати спекуляції на цю тему. Ми вже неодноразово спростовували ці чутки – і в травні 2017-го, і в лютому 2018-го, і в лютому 2019-го і в березні 2020-го. Наголошую: Арсеній Яценюк не розглядав, не розглядає і точно не розглядатиме такої можливості. Крапка», – повідомила Лаппо.

3 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що вже є короткий список кандидатів на посаду голови Національного банку України, втім жодних прізвищ він не назвав.

3 липня Верховна Рада України задовольнила заяву про відставку Якова Смолія з посади голови Нацбанку. Ввечері 1 липня він написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск».

В Офісі президента у відповідь на занепокоєння з боку інвесторів і бізнес-спільноти запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.

your ad here

Минулої доби бойовики 10 разів стріляли на Донбасі, 1 військовий поранений – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики напередодні десять разів відкривали вогонь на Донбасі, один український військововслужбовець зазнав поранення.

«Від початку поточної доби збройні формування РФ два рази порушили режим припинення вогню. У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», противник на світанку відкривав вогонь з 82-х мм мінометів та великокаліберних кулеметів на підступах до Павлополя. Також ворог обстріляв позиції українських захисників з гранатометів різних систем та великокаліберного кулемету поблизу Мар’їнки», – повідомили у штабі.

Повідомляється, що за поточну добу втрат у ЗСУ немає.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 

your ad here

У ЄС розкритикували голосування щодо конституції Росії, яке Москва влаштувала в Криму і для мешканців ОРДЛО

Представництво Європейського союзу в Україні за погодження з головами місій країн-членів ЄС в Україні розкритикувало голосування щодо змін до конституції Росії, яке Москва влаштувала в окупованому українському Криму і для українців із окупованої частини Донбасу, яким видали російські паспорти.

«Європейський союз не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя Російською Федерацією. У такий спосіб ЄС засуджує проведення голосування щодо поправок до Конституції Російської Федерації, що завершилося 1 липня і яке відбулося на Кримському півострові з порушенням міжнародного права. Європейський союз засуджує участь у голосуванні щодо поправок до Конституції Російської Федерації жителів територій, що наразі непідконтрольні українській владі і яким вибірково були видані російські паспорти всупереч духу Мінських угод», – мовиться в заяві.

Європейський союз залишається непохитним у своїй підтримці територіальної цілісності й суверенітету України, запевнили в заяві.

У Росії 1 липня завершилося голосування щодо поправок до конституції країни. Це голосування Москва влаштувала і в Криму, який вона окупує і називає «російським». Також була влаштована й участь у голосуванні для мешканців окупованої частини Донбасу, яким Москва надала своє громадянство.

your ad here

У Львові вимагали справедливого розслідування у справі вбивства журналіста Павла Шеремета

Понад сотня львів’ян зібралась у центрі Львові біля пам’ятника Шевченкові на акцію «Понад 100 днів брехні», виступаючи проти переслідувань волонтерки Юлії Кузьменко, ветерана АТО Андрія Антоненка і військової медсестри Яни Дугарь, яких нині підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Це були представники різних громадських організацій і політичних сил, але без партійної символіки.

«Всі ми об’єднані тим, що вимагаємо справедливості, прагнемо, щоб поліція замість фальсифікування справи, – а мова про справу журналіста Павла Шеремета, де на лаві підсудних опинилися Юлія Кузьменко, Яна Дугарь і Андрій Антоненко, яких звинувачують за смішним набором «доказів», – ми вимагаємо, щоб поліція шукали справжніх вбивць, а не вигадувала справу і не шила її білими нитками, вимагаємо, щоб суд взяв докази захисників. Півроку люди сидять під вартою безпідставно, сторона обвинувачення не надала дійсно 100% доказів їхньої вини», – каже Радіо Свобода Андрій Лібич, громадський активіст зі Львова.

Захід у Львові був інформаційно-протестним. Були виставлені стенди з повідомленням про хід справи Павла Шеремета, надана інформація про трьох підозрюваних і про зловживання, як кажуть активісти, з боку поліції.

Під час мітингу у виступах львів’яни закликали владу не допустити до несправедливості, знайти справжніх вбивць Шеремета.

У кінці учасники протесту запалили фальшфеєри.

Схожі акції відбулися і в інших містах України, зокрема в Києві.

2 липня Національна поліція України повідомила, що кримінальне провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета готове для передачі до суду. 22 травня поліція повідомляла, що завершила досудове розслідування.

Журналіст інтернет-видання «Українська правда» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь і волонтер, дитячий кардіохірург Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.

Антоненко і Кузьменко наразі перебуватимуть під арештом до 23 і до 24 липня. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.

your ad here

Зеленський привітав США з Днем незалежності: «Україна з вами»

Президент України Володимир Зеленський привітав США з Днем незалежності і побажав сил у боротьбі зі всіма викликами.

«Із Днем незалежності, США! Упродовж понад 200 років США були колискою демократії і стали прикладом для всього світу! Ми бажаємо республіканцям і демократам із Палати представників, республіканцям і демократам із Сенату, і Білому дому сил протистояти всім викликам. Україна з вами!», – написав він у твітері 4 липня.

 

Під час Американської революції, на початку липня 1776 року, Сполучені Штати Америки підписали Декларацію незалежності від Британської імперії. Це стало першим кроком до офіційного визнання США як самостійної держави. З того часу день 4 липня вважається днем незалежності та свободи усіх американців.

 

your ad here

У Запоріжжі вимагали чесного суду у справах Шеремета і «Сармата»

4 липня в центрі Запоріжжя під стінами обласної ради відбулася акція «200 днів брехні» на підтримку Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, які є підозрюваними у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Учасники акції принесли з собою плакати з написами «200 днів брехні», «Хто насправді вбив Шеремета», «МВС, ви не в той бік воюєте», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Дуже часто у фейбуці і розмовах особистих чую, що суд розбереться. Я розумію, що під моє слово, що вони не винні, ніхто не повірить. Але, люди, нема судів – у нас є каральна система, яка по наказу саджає всіх, кого скажуть, і відпускає так само…Те, що зараз їх засадили – це плювок в очі нам усім. Riff – це наша армія, Збройні сили. Яна – це посестра моя, яка виконувала всі свої обов’язки на передовій. Вона не могла покинути передову – це не захотіла пішла, захотіла прийшла. Вона б ніколи не покинула своїх хлопців, яких можливо завтра, через хвилину потрібно буде рятувати; вона повинна була бути поруч. Юля – це волонтер; це плювок в очі волонтерам, які досі не здалися і допомагають нашій армії», – сказала під час акції ветеран війни на Донбасі Юлія «Білка» Матвієнко.

 

Також учасники акції принесли з собою плакати з портретами вбитого бердянського активіста, ветерана війни на Донбасі Віталія «Сармата» Олешка і у своїх виступах наголошували на необхідності належного, неупередженого розслідування і судового розгляду в обох резонансних справах.

«За 200 днів, які перебувають за ґратами Riffmaster, Дугарь, Кузьменко не було жодного нормального доказу їх вини, що вони причетні до справи. І є аналогічна справа з нашим побратимом з «Донбасу» «Сарматом», якого вбили у Бердянську, і тих людей, яких майже затримали на місці злочину чомусь сьогодні відпустили. Зараз перебувають на санітарному лікуванні на Азовському морі. Чому так виходить, що бути добровольцем, бути патріотом сьогодні – це злочин? Це питання до чинної влади, до тих людей, яких сюди прислали з Києва. Це питання до президента. Це питання взагалі до діючої системи», – сказав один з організаторів акції Максим Зайченко.

 

Аналогічні акції «200 днів брехні» сьогодні відбуваються у Києві та низці інших великих міст України.

2 липня Національна поліція повідомила, що кримінальне провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета готове для передачі до суду.

У відомстві заявили, що з моменту завершення досудового розслідування минуло 42 дні.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. 22 травня поліція повідомила, що завершила досудове слідство.

Антоненко та Кузьменко перебуватимуть під арештом до 23 і 24 липня відповідно. Дугарь у травні відпустили під заставу в 168 тисяч гривень, яку зібрали громадяни.

 

your ad here

Зеленський у День поліції: очевидні успіхи «не затьмарюють потребу» в подальшому реформуванні

Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність подальшого реформування української поліції, попри вже досягнуті успіхи. Як повідомляє пресслужба голови держави, про це йдеться у вітанні Зеленського «співробітникам і ветеранам Національної поліції України».

«Очевидні успіхи у зміцненні правоохоронних функцій поліції не затьмарюють потребу у її подальшому реформуванні, доведенні роботи до рівня колег із провідних країн світу, удосконаленні механізмів діяльності, формуванні поваги й довіри людини та громадянина. Кадри у свої ряди поліція добирає з народу, служить народові і захищає народ», – йдеться у вітанні.

За словами президента, «щоденною напруженою й ризикованою працею» Національна поліція утверджує себе «як сучасна й ефективна правоохоронна структура, діяльність якої спрямована на забезпечення публічної безпеки й порядку, охорону прав і свобод людини, зміцнення законності, захист інтересів суспільства та держави, протидію злочинності».

 

«Разом зі Збройними силами України й іншими військовими формуваннями поліцейські мужньо протистоять збройній агресії на сході, проявляючи особисту хоробрість, звитягу та відданість Українському народові», – йдеться в повідомленні.

День Національної поліції України відзначається щорічно 4 липня, згідно з указом президента від 4 квітня 2018 року.

4 липня 2015 року в Києві склали присягу перші патрульні поліцейські.

Поліція була створена в рамках реформи Міністерства внутрішніх справ України. Поліцейські вийшли на київські вулиці 4 липня 2015 року, пізніше вони з’явилися в десятках інших міст.

your ad here