«Жіночий марш» у Мінську знову завершився затриманнями

Жителі Мінська назвали суботній марш «народною інавгурацією» лідерки опозиції Світлани Тихановської

your ad here

Роугані назвав «дикістю» запровадження нових санкції США

Президент Ірану Хасан Роугані розкритикував санкції, які Сполучені Штати запровадили проти цієї країни. У телевізійному виступі 26 вересня голова близькосхідної держави назвав дії Вашингтона «дикістю».

«Своїми нелегальними та нелюдськими санкціями та терористичними діями американці завдали шкоди на 150 мільярдів народу Ірану», – сказав Роугані.

За його словами, санкції завадили країні закупити ліки та харчі. Ці гуманітарні товари теоретично підпадають під винятки з санкцій США, проте багато компаній бояться порушити правила та уникають транзакцій з Тегераном.

«Ми ще не бачили дикості таких масштабів. Правильна адреса винних в усіх злочинах та тиску на любий іранський народ – Вашинтон, округ Колумбія, Білий дім», – заявив президент Роугані.

Читайте також: Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Він також згадав державного секретаря США і послідовного критика Ірану Майка Помпео, назвавши його «міністром злочинів».

Новий пакет санкцій був анонсований 21 вересня. Він спрямований на людей та компанії, причетних до діяльності Ірану в ядерній галузі, а також програмах із розробки ракет та звичайної зброї. Це частина стратегії наступу адміністрації Дональда Трампа в рамках «відкату» ядерної угоди 2015 року, яка дозволяла послаблення санкцій.

Крім того, Вашингтон запровадив додаткові санкції 24 вересня, додавши до «чорного списку» суддів та інституції, причетні до порушення прав людини, в тому числі – страти спортсмена Навіда Афкарі.

Державний секретар США Майк Помпео 21 вересня заявив, що Вашингтон має намір і надалі чинити «максимальний тиск», аби змусити Іран перейти до «всеосяжних переговорів щодо злочинної поведінки режиму».

your ad here

Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції

Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.

У доповненому латвійському списку вказані: глава Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем’єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.

У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твіттері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.

 

31 серпня Латвія, Литва та Естонія ввели санкції і заборонили в’їзд Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твітері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

your ad here

У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову

Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.

В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.

Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.

25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

your ad here

У Сербії розбився військовий літак

Літак «МіГ-21» Збройних сил Сербії впав біля містечка Малі Зворник, що неподалік кордону з Боснією і Герцеґовиною. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В офіційному повідомленні Міноборони країни стверджується, що пілотів розшукують. Втім, журналісти, які перебувають на місці аварії, заявляють що пілотів вважають загиблими. Поранення отримав житель селища, біля якого сталася аварія.

На місце катастрофи прибули міністр оборони Александар Вулин й начальник Генштабу Мілан Мойсилович.

Розбився останній літак типу «МіГ-21», який використовували у збройних силах Сербії. Його купили у Радянському Союзі у 1986 році. У 2016 році літак ремонтували. В повідомленні Міноборони зазначається, що перед польотом літак перевіряли.

your ad here

Суд у Мінську відхилив клопотання захисту Колесникової про скасування арешту

Суд у Мінську відхилив клопотання захисту члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової, яка перебуває під арештом, про зміну запобіжного заходу.

Захист оскаржував рішення суду попередньої інстанції про відхилення скарги захисника щодо затримання Колесникової.

На суді був присутній лише один з адвокатів Колесникової – Олександр Пильченко. Її другий адвокат Людмила Козак перебуває в слідчому ізоляторі у справі про адміністративне провадження (невідомо, про яке саме порушення йдеться), зазначає білоруська служба Радіо Свобода.

Зустріч проходила у закритому режимі, пресу та тих, хто прийшов підтримати Колесникову, допустили лише на оголошення рішення.

Як і раніше, до суду прийшли представники європейських посольств та білоруси, щоб підтримати Колесникова.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

your ad here

США: Республіканці обіцяють мирну передачу влади після заяв Трампа

Провідні представники Республіканської партії швидко відреагували на заяви президента США Дональда Трампа, який не зобов’язався мирно передати владу в разі програшу на виборах 3 листопада. 24 вересня вони запевнили американців, що Конгрес прийме будь-які результати виборів.

Кілька сенаторів-республіканців та Білий дім зробили заяви, запевняючи виборців, що передача влади буде мирною.

«Переможець виборів 3 листопада пройде інавгурацію 20 січня. Перехід відбудеться належним чином, як це було кожні чотири роки з 1792 року», – заявив лідер більшості в Сенаті, республіканець від Кентукі Мітч Макконнел.

Представник Республіканської партії від Південної Кароліни Ліндсі Грем заявив у ефірі Fox News, що партія готова буде визнати поразку, хоча також згадав Верховний суд.

«Ми приймемо результат. Якщо Верховний суд винесе рішення на користь (кандидата від Демократичної партії – ред.) Джо Байдена, я визнаю результат», – заявив Грем.

Прессекретарка Білого дому Кейлі МакЕнані роз’яснила слова Трампа, заявивши, його адміністрація «прийме результати вільних та чесних виборів». Однак вона додала, що Трамп хоче «позбутися масового поштового голосування».

Президент США неодноразово називав поштові бюлетені вразливими до шахрайства та критикував демократів за їхню підтримку цього способу голосування як більш безпечного під час пандемії.

Опонент Трампа Джо Байден, коментуючи його заяви, жартівливо спитав: «У якій країні ми живемо?».

Читайте також: Трамп має сумнів, що результати виборів у США стануть відомі вчасно

«Він говорить дуже нераціональні речі. Я не знаю, що про це сказати. Але це мене не дивує», – сказав він.

Інші представники Демократичної партії звинуватили президента в погрозах американській демократії та політизації обрання нового судді Верховного суду замість покійної Рут Гінзбург.

Спікерка Палати представників Ненсі Пелосі, від Каліфорнії, закликала американців взяти участь у виборах і нагадала Трампу, що США – демократична країна.

«Ви не у Північній Кореї, не в Туреччині і не в Росії», – сказала вона.

23 вересня Трамп на пресконференції заявив, що результати виборів має затвердити Верховний Суд.

Читайте також: США: Байден розкритикував призначення судді Верховного суду до виборів

«Що ж, ми подивимося, що станеться. Ви знаєте, що я дуже сильно скаржився на бюлетені, це катастрофа», – заявив президент Сполучених Штатів.

Наступного дня він також зробив схожу заяву, заявивши, що хоче «бути впевненим, що вибори будуть чесними», а він не впевнений, що це можливо.

«Подивимося», – відповів президент на питання журналіста про те, чи вважатиме він вибори легітимним тільки в разі своєї перемоги.

 

your ad here

Росіянин не визнає себе винним у змові проти фабрики Tesla

Громадянин Росії Єгор Крючков, обвинувачений у пропонуванні одного мільйона доларів співробітнику американської компанії з виробництва електромобілів Tesla для проведення атаки з використанням шкідливого програмного забезпечення, 24 вересня у судді в Неваді заперечив свої дії.

Крючков наполіг на своїй невинуватості і заявив, що хоче пройти процес «якнайшвидше». Слухання проходило в режимі відеоконференції.

Крючков залишатиметься під вартою до суду, який має розпочатися 1 грудня. Можливість внесення застави за нього не передбачена.

Сторона обвинувинувачення заявила, що вироком може бути 5 років ув’язнення і штраф у 250 тисяч доларів. Після тюремного терміну можлива депортаці.

На початку вересня 27-річному Єгору Крючкову висунули звинувачення через участь у змові з метою кібератаки після того, як він намагався підкупити співробітника фабрики Tesla в Неваді, аби той запустив шкідливе програмне забезпечення в її комп’ютерну мережу.

Єгор Крючков був заарештований у серпні. За версією слідства, він пропонував співробітникові Tesla один мільйон доларів за участь в реалізації шахрайської схеми. За даними американської влади, росіянин від середини липня неодноразово зустрічався з російськомовним співробітником фабрики, щоб обговорити свій план. Після того, як з ним зв’язалися агенти ФБР, Крючков попросив знайомого купити для нього авіаквиток, намагаючись вилетіти з країни через аеропорт Лос-Анджелеса, де і був затриманий 22 серпня.

Засновник Tesla Ілон Маск раніше заявляв, що мішенню була саме фабрика в Неваді. Tesla має завод поблизу Ріно, де виробляють акумулятори для електромобілів та зарядні установки.

your ad here