У «Слузі народу» розповіли, як саме працюватиме робоча група Ради з урегулювання конституційної кризи

Парламентська робоча група зі врегулювання конституційної кризи планує провести до 1 грудня щонайменше від чотирьох до шести засідань. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів її голова – керівник парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, «слуга народу» Денис Монастирський.

«Я думаю, що група буде працювати десь через день. Важко сказати про загальну кількість засідань. Насправді важливим буде не це, а те, наскільки робоча група знаходитиме згоду, тому що, якщо щодо якихось питань, можливо, буде достатньо одного глибокого засідання, то щодо якихось – декілька. Але, я думаю, що до 1 грудня це може бути від чотирьох до шести засідань глибоких, які займуть кілька годин», – зазначив він.

Перше засідання робочої групи має відбутися вже 19 листопада. Голова групи Денис Монастирський прогнозує конструктивну роботу, хоча і визнає, що фінальним рішенням можуть бути задоволені не всі її члени.

«Думаю, що ми спершу почнемо з більш таких очевидних питань, як, наприклад, із кримінальної відповідальності чи взагалі відповідальності за неподання декларацій, за подання неправдивих відомостей у деклараціях. Тому що тут, як на мене, буде найбільш просто знайти консенсус», – розповів він у коментарі Радіо Свобода.

Монастирський також додав, що на засіданнях робочої групи будуть враховані відгуки і пропозиції експертів, яких «кожен голова комітету і представник фракції, що братиме участь у роботі групи, залучав».

«Наприклад, щодо змін до Кримінального кодексу мені наразі відомо вже про шість варіантів, чотири з яких вже зареєстровані. Це якраз от позиція різних науковців, різних органів, з якими за цей час ми також працювали», – зазначив він.

Щодо критики на адресу окремих членів робочої групи, яка наразі лунає, Монастирський наголосив, що, на його думку, «політичні оцінки мають лишитись поза межами робочої групи», як і «пошук скелетів у шафах», адже головне наразі – вирішити конституційну кризу.

Для того, щоб виробити спільну стратегію щодо виходу з неї, у робочої групи Верховної Ради нині є час до 1 грудня. Хоча, якщо низка питань все ж таки залишаться невирішеними, то, за словами її очільника, група продовжить працювати і надалі.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

11 листопада в інтерв’ю Радіо Свобода представник Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський повідомив, що текст рішення Конституційного суду України про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства (зокрема, електронних декларацій) опинився в Офісі президента увечері 27 жовтня – ще до його офіційного оприлюднення на сайті КСУ.

 

коментуйте: