Щодо депутата Мураєва відкрили провадження – Сарган

Генеральна прокуратура відкрила провадження щодо депутата Верховної Ради Євгена Мураєва, повідомила речниця Генпрокурора Лариса Сарган.

За її словами, йдеться про дві статті – державна зрада і умисно неправдиве повідомлення про вчинення злочину, досудове розслідування доручили СБУ за процесуального керівництва Генпрокуратури.

«Зокрема, підставою для реєстрації стало проголошення з трибуни парламенту нардепом Сергієм Пашинським промови щодо неправомірних дій Мураєва», – написала Сарган у Facebook.

Голова комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони Сергій Пашинський (фракція «Народний фронт») закликав голову Служби безпеки України Василя Грицака і генерального прокурора Юрія Луценка порушити кримінальну справу проти народного депутата Євгена Мураєва за його висловлювання про українського режисера Олега Сенцова, ув’язненого в Росії.

Зі свого боку, перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко також закликала Мураєва вибачитися і закликала колег-політиків бойкотувати запрошення на телеканал NewsOne, який належить Мураєву, поки той не вибачиться.

Віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд наголосила, що народні депутати мають звернутися до парламентського комітету з питань регламенту із проханням про розслідування.

Позафракційний народний депутат Євген Мураєв 7 червня в ефірі телеканалу «112.Україна» заявив, що «Сенцова можна сприймати по-різному, з точки зору того, що людина готувала вибухи і підпали, для частини населення він є терористом, для частини – героєм».

Сенцов, у 2015 році засуджений у Росії до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму, вже 26 днів голодує з вимогою звільнити політв’язнів із російських тюрем. Правозахисники, влада України і Захід вимагають від Росії звільнити Сенцова, називаючи справу, за якою його засудили сфабрикованою через його позицію незгоди з анексією Криму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

your ad here

Мін’юст: на користь дітей стягнуто вже 1,6 мільярда гривень аліментів

В Україні після ухвалення закону про посилення відповідальності батьків за несплату аліментів із боржників стягнули 1,6 мільярда гривень на понад 400 тисяч дітей, заявляє міністр юстиції Павло Петренко.

«Від початку дії цього закону понад 400 тисячам українських дітей повернули борги з аліментів, які накопичувалися роками», – сказав Петренко під час години запитань до уряду у Верховній Раді України 8 червня.

За його словами, якщо порівнювати цей показник із минулорічним, то сума відшкодувань зросла на 70%.

Читайте також: На двері злісних неплатників аліментів клеять «чорні мітки» – Чаплига

6 лютого 2018 року набрав чинності закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів, який Верховна Рада ухвалила минулого року в грудні.

Законом, зокрема, визначені нові способи покарання боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що перевищує суму, яка мала бути сплачена за 6 місяців. Так, встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві виїзду за межі України, у праві кермування автомобілем, користуванні вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, у праві на полювання. Закон передбачає і «суспільно корисні роботи» для порушника.

Після набуття чинності законом 120 тисяч українців обмежили у праві виїзду за кордон, кермування автомобілем, користування зброєю та полювання. 

your ad here

Мінкульт вніс ще 3 росіян у список осіб, що загрожують нацбезпеці України

Міністерство культури внесло до переліку осіб, що загрожують національній безпеці, ще трьох росіян: актора Максима Щеголєва, продюсера і кінорежисера Рената Давлетьярова і письменника Василя Сахарова.

Дані в списку на сайті Мінкульту були оновлені 6 червня. Тепер у переліку – 134 особи.

Міністерство культури України у 2015-му склало на підставі звернень РНБО, СБУ, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.

У березні цього року список поповнили п’ятеро російських музикантів і двоє акторів.

your ad here

Шкода, що справа Бабченка стала поживою для пропаганди – Столтенберґ

На спробу російських журналістів у НАТО подати справу із Аркадієм Бабченком як приклад «фейкової новини» голова альянсу Єнс Столтенберґ відповів, що шкодує, що ця подія стала поживою для пропаганди.

«Ми всі зітхнули з полегшенням, що Бабченко живий. По-друге, я би хотів наголосити, що шкодую з приводу того, що цей інцидент може підривати довіру до преси та став поживою для пропаганди», – заявив голова НАТО у п’ятницю після засідання міністрів оборони держав-союзниць альянсу. 

Столтенберґ додає, що всі демократичні установи та організації, включно із НАТО, дуже залежні від рівня свободи і незалежності преси. 

«Це основний компонент будь-якої демократії. Я також вважаю, що найкращий шлях домогтися того, аби не стати жертвами фейкових новин, – наявність вільної та незаангажованої преси, яка ставить складні питання, яка перевіряє свої джерела інформації та факти», – прокоментував керівник військово-політичного блоку.

Нинішня зустріч у НАТО на рівні голів оборонних відомств відбувається за п’ять тижнів до саміту Північноатлантичного альянсу, який має відбутися у Брюсселі. 

Увечері 29 травня поліція повідомила, що в Києві вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий.

Грицак стверджує, що спецслужбі вдалося розкрити план з підготовки вбивства журналіста. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за словами Грицака, для організації вбивства найняли російські спецслужби. Шевченківський районний суд Києва 31 травня заарештував Германа на 60 діб.

Аркадій Бабченко залишив свою батьківщину в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але вибрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.

Як раніше повідомляли журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), Борис Герман – 50-річний бізнесмен, директор та співзасновник декількох фірм, які спеціалізуються на оптовій торгівлі (ТОВ «Приватна справа-2000»), юридичних послугах (ТОВ «Право»), нерухомості та оренді (ТОВ «Ресторатор») і виробництві зброї та боєприпасів (ТОВ «УНСП «ШМАЙСЕР»).

​У минулому був помічником народних депутатів Михайла Гончарова (5-е скликання, Соцпартія) та Ігоря Плохого (6-е скликання, Партія регіонів).

your ad here

Сестра Сенцова звернулась до Ради Європи – Кулеба

Сестра ув’язненого у Росії українця Олега Сенцова Наталія Каплан передала відкрите звернення до Комітету міністрів, Генерального секретаря та Комісара з прав людини Ради Європи, повідомив у Facebook представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба. За словами дипломата, він передав листа адресатам.

У зверненні Наталія описує важкі умови утримання брата, який перебуває у колонії у російському Лабитнангі, розташованому за полярним колом, де взимку температура повітря опускається до 60 градусів морозу. Також вона апелює до стану його здоров’я, зокрема, хронічних проблем із серцево-судинною системою та зазначає, що під час етапування між в’язницями Сенцов втратив щонайменше 10 кілограмів ваги, а тоді оголосив голодування з вимогою звільнення усіх українських політв’язнів у Росії.

«Я не знаю, чи наважиться Рада Європи хоч щось зробити. Сподіваюся, що наважиться. Я буду безмежно вдячний. І не лише я. А наразі декому в Раді Європи все складніше стає навіть вимовляти слово «Росія» у критичному контексті, щоб не дратувати їх зайвий раз, тому що дуже хочеться, щоб Росія таки заплатила борг. А дехто аж до осені не може знайти 30 хвилин у своєму графіку, щоб зустрітися з українським посадовцем і обговорити взаємодію щодо прав людини в окупованому Криму. Дуже зайняті люди. Є у них справи і важливіші. Та попри цей інституційний декаданс – нам своє робити», – написав Кулеба.

14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. Як заявив 4 червня адвокат українця Дмитро Дінзе, лікарі, які спостерігають за станом українського в’язня Олега Сенцова, очікують до 30-го дня його голодування негативної реакції, яка вимагатиме їхнього втручання, і тоді можуть почати примусове годування ув’язненого зондом через ніс.

Разом з ним наразі голодує інший затриманий у Росії українець Олександр Шумков, також продовжує оголошене понад 80 днів тому голодування кримчанин Володимир Балух.

7 червня через сильне погіршення здоров’я припинив голодувати інший кримчанин – Олександр Кольченко. За словами його адвоката, вага чоловіка через голодування знизилась до 54 кілограмів.

Активісти в Україні і світі продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Олега Сенцова і Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року разом із ще двома людьми за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова й Кольченка до списку політв’язнів.

 

your ad here

Формат зустрічей із Порошенком на саміті НАТО ще не визначений – Столтенберґ

Президент України Петро Порошенко буде запрошений на саміт НАТО 11-12 липня в Брюсселі, але в якому форматі з ним будуть проводитися зустрічі, ще не вирішено, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. 

«Президент Порошенко буде запрошений на саміт НАТО, однак ми ще не вирішили, в якому саме форматі й вигляді будуть із ним зустрічі. Він буде запрошений не лише тому, що ми вирішили, що в плані буде зустріч з державами-партнерами в рамках програми «Рішуча підтримка», – заявив голова альянсу 7 червня після зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі.

Згідно з інформацією дипломатичних джерел, нова міністр оборони Італії Елізабетта Трента на зустрічах із партнерами по НАТО порушувала й питання санкцій щодо Росії. Столтенберґ запевнив, що на нараді про економічні обмеження щодо Росії не йшлося. 

«Я привітав міністра Тренту з тим, що це її перша зустріч із міністрами НАТО, але можу запевнити, що дискусій щодо санкцій на цих зустрічах немає», – заявив керівник Північноатлантичного альянсу. 

Столтенберґ укотре наголосив, що «санкції надсилають чіткий сигнал Росії, що, коли вона порушує міжнародні закони, коли вона порушує суверенітет і територіальну цілісність сусіда, як це зроблено в Україні, то це повинно мати наслідки». 

«Це і є причиною того, що міжнародна спільнота відповіла їй санкціями, і я їх підтримую», – зазначив Столтенберґ. 

У рамках зустрічей НАТО 8 червня із робочим візитом у штаб-квартирі організації побуває й міністр оборони України Степан Полторак.

Нинішня зустріч у НАТО на рівні голів оборонних відомств відбувається за 5 тижнів до важливого саміту Північноатланчтиного альянсу, який має відбутися у Брюсселі. 

your ad here

У банківській скриньці Вишинського знайшли пістолет і договір із «Россия Сегодня» – СБУ

Співробітники Служби безпеки України провели санкціонований обшук у банківській скриньці, яка належить затриманому редакторові агентства «РИА Новости-Украина» Кирилу Вишинському.

«Під час санкціонованого обшуку правоохоронці виявили в банківській скриньці Вишинського понад 200 тисяч доларів США, предмет, зовні схожий на пістолет «Браунінг 1906», та прямий трудовий договір між фігурантом справи та МІА «Россия Сегодня» на керівництво представництвом на території України», – ідеться в повідомленні спецслужби, поширеному ввечері 7 червня.

Читайте також: Керівник «РИА Новости Украина» відмовився від громадянства України і просить допомоги в Путіна

«Міжнародне інформаційне агентство (МІА) «Россия Сегодня» – це російське «федеральне державне унітарне підприємство», створене указом президента Росії Володимира Путіна в грудні 2013 року. Базою для створення МІА «Россия Сегодня» стало формально ліквідоване агентство «РИА Новости», сайт якого зберігся і став частиною холдингу. За кордонами Росії МІА «Россия Сегодня» представлене, зокрема, під брендом Sputnik. Очолює «Россия Сегодня» відомий за роботою в Україні Дмитро Кисельов.

17 травня Херсонський міський суд заарештував керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського до 13 липня без права застави. 1 червня апеляційний суд залишив його під вартою.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському, який має громадянство України й Росії, але заявляє про відмову від українського, інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним.

Вишинський обвинувачення відкидає.

За даними Служби безпеки України, журналіст за завданням Москви готував спочатку інформаційні матеріали у Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, а потім у Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Він щомісяця отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, гроші для цього, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

Через висвітлення діяльності підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі Вишинський був внесений в базу українського сайту «Миротворець», а в 2014 році після анексії Криму журналіста нагородили в Росії медаллю «за об’єктивне висвітлення подій у Криму».

 

your ad here

ФІФА не дозволила фан-зони чемпіонату світу в окупованому Криму

Міжнародна федерація футболу (ФІФА) не надала дозволу на відкриття офіційних фан-зон чемпіонату світу з футболу в анексованому Росією Криму, повідомив російський міністр курортів і туризму півострова Вадим Волченко російській державній інформагенції «РИА Новости».

«Ми… не отримали відповіді. Така своєрідна позиція – немає ні відмови, ні відповіді. Причепитися начебто ні до чого, але по суті це є заборона на офіційні фан-зони чемпіонату світу з футболу», – повідомив Волченко і додав, що «неофіційна трансляція» може спричинити штрафні санкції.

На сайті ФІФА немає офіційної позиції організації щодо фан-зон у Криму.

У листопаді 2017 року російський глава окупованого Криму Сергій Аксьонов повідомляв, що обговорює питання створення на півострові фан-зон під час проведення чемпіонату світу.

Чемпіонат світу з футболу пройде в Росії з 14 червня до 15 липня 2018 року.

your ad here